Олексій Тертичний. Вербалізація концептів ВОЛЯ–НЕВОЛЯ і ДЕРЖАВНІСТЬ–БЕЗДЕРЖАВНІСТЬ у поетичних текстах Тараса Шевченка
DOI 10.33190/0027-2833-344-2025-5-005
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0006-1479-8510
Об’єкт дослідження — концептуалізація Тарасом Шевченком дихотомій ВОЛІ– НЕВОЛІ і ДЕРЖАВНОСТІ–БЕЗДЕРЖАВНОСТІ як елементів правового сегмента його картини світу. Предмет дослідження — специфіка вербалізації зазначених концептуальних антонімів-опозицій у поетичних текстах наратора.
Поетичні тексти Тараса Шевченка засвідчують вербалізацію волі і державності (а так само неволі і бездержавності) як концептуальних синонімів, тоді як пари воля–неволя та державність–бездержавність виступають концептуальними опозиціями. Ці концепти виступають органічною та вельми важливою частиною правового сегмента концептуальної картини світу поета, а через його винятково впливову поетичну творчість — і тодішнього й сучасного українства в цілому.
Як власні поезії Шевченка, так і його переспіви псалмів засвідчують актуальність вербалізації в його текстах сакрального, частиною якого й виступають воля та державність. Водночас поетова картина світу актуалізує універсальні архетипові концепти та концептуальні опозиції на зразок світло–темрява, сакральний–профанний, небесний–земний, свій–чужий, а також трихотомічні опозиції минуле–сучасне–майбутнє.
Для Шевченка неволя не обмежувалась особистою долею: тогочасна Україна, будучи силоміць позбавленою власної державності, залишалася розділеною між двома імперіями — Російською і Австрійською, до того ж умови російської окупації для українства були значно тяжчими, ніж австрійської. Так сучасна Шевченкові неволя поєднувалася з бездержавністю, тоді як минуле (Києворуська держава та Козаччина-Гетьманщина) уособлювало українську волю і державність. Воля стала для Шевченка також ідеалом майбутнього, що найяскравіше вербалізовано в поезіях про дітей (особиста воля) та українське завтра (воля народу). Окрім минулого і майбутнього, персоніфікацією волі виступав для поета сусідній щодо України Кавказ — у його часи Російська імперія вела тривалу криваву війну за впокорення волелюбних кавказьких народів.
Ключові слова: концепт, вербалізатор, концептуальний синонім, концептуальний антонім (концептуальна опозиція), концептуальна модель.
________________________________________________________
Oleksiy TERTYCHNYY
O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine 4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0006-1479-8510
VERBALIZATION OF THE CONCEPTS OF FREEDOM–SERFDOM AND STATEHOOD–STATELESSNESS IN THE POETIC TEXTS OF TARAS SHEVCHENKO
This article examines how Taras Shevchenko conceptualizes the dichotomies FREEDOM–BONDAGE and STATEHOOD–STATELESSNESS as elements within the legal dimension of his worldview. The focus is placed on the specific ways in which these conceptual antonymic pairs are verbalized in his poetic texts.
Shevchenko’s poetry demonstrates the verbalization of freedom and statehood (and conversely bondage and statelessness) as conceptual synonyms, while the pairs freedom– bondage and statehood–statelessness function as conceptual oppositions. These concepts form an integral part of the legal segment of the poet’s conceptual worldview and, through his deeply influential literary legacy, continue to shape both historical and contemporary Ukrainian collective consciousness.
Both Shevchenko’s original poems and his paraphrases of psalms underscore the significance of the sacral dimension in his verbal representations, in which freedom and statehood emerge as key conceptual components. His conceptual model also highlights universal archetypal oppositions such as light–darkness, sacred–profane, heavenly– earthly, in-group–out-group, as well as the trichotomic opposition past–present–future.
For Shevchenko, bondage was not confined to his personal experience. At the time, Ukraine — forcibly deprived of its statehood — remained divided between the Russian and Austrian Empires. The conditions of Russian occupation were markedly harsher for Ukrainians than those under Austrian rule. In Shevchenko’s worldview, contemporary bondage was inseparable from statelessness, while the historical past — embodied by the Kyivan Rus and the Cossack-Hetmanate — symbolized Ukrainian freedom and statehood. Freedom also appeared as a projected ideal, particularly evident in poems about children (personal freedom) and about Ukraine’s future (national freedom). Beyond these temporal dimensions, Shevchenko identified the Caucasus — a neighbouring region — as a living symbol of freedom, as the Russian Empire waged a long and brutal war against its freedom-seeking peoples.
Keywords : concept, verbalizer, conceptual synonym, conceptual antonym (conceptual opposition), conceptual model nian].
 mov_2025_5_5.pdf | [ ] | 358 Кб | 117 Завантаження |
