Наталя Сидяченко. «Неабиякий світ» твору Веслава Мисливського «Трактат про лущення квасолі» (український переклад)
DOI 10.33190/0027-2833-344-2025-5-006
Кафедра східної і слов’янської філології
Київського національного лінгвістичного університету
вул. Велика Васильківська, 73, м. Київ, 03150, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0001-6544-4030
У статті проаналізовано значення слова світ в романі польського письменника Веслава Мисливського «Трактат про лущення квасолі» в українському перекладі. Обґрунтовано, що це слово виконує функцію ключового в тексті роману, оскільки воно вельми частотне і пов’язане з ідейно-тематичним змістом твору, який висвітлює фундаментальні філософські питання про сутність людини і світу. Розглянуто етимологію лексеми світ і відзначено, що постійне співіснування в контексті твору образів світла і світу актуалізує давню спорідненість відповідних лексем. За лексикографічними джерелами зіставлено загальномовну значеннєву структуру полісем świat і світ у сучасних польській та українській загальновживаних мовах.
На підставі здійсненого контекстуального аналізу виявлено, що лексема світ у художньому ідіолекті В. Мисливського функціонує в низці загальномовних значень, спільних для української і польської мов: ʽЗемна куля, з усім, що на ній є’; ʽусі люди, що живуть на землі’; ʽвпорядкована дійсність, що оточує людину, яка є всім, що існує об’єктивно, в якій панують певні суспільні умови й відносини’; також у значеннях, наведених лише польським словником ʽмісця, віддалені від того, в якому живеш’; ʽнайближчий простір і те, що в ньому міститься’; ʽчиєсь життя, усі люди, місця, інституції та інші елементи реальної дійсності, пов’язані з життям конкретної особи’, ʽуявна дійсність, щось, що створює фіктивні впорядковані дійсності навколо людини і світу’. Описано контекстуальні нюанси загальномовних значень. Проаналізовано переносну семантику та її мотивацію у словосполученнях: світ був домом; міра світу; саксофон — це світ; пісочниця — це світ; світ створений пам’яттю; світ є тим, що розказане; речення є мірилом світу; абиякий світ. У висновку підкреслено, що у творі, названому трактатом, мова оповідача стилізована під розмовну, але простими словами кодуються й складні філософські значення лексеми світ.
Ключові слова: художній ідіолект, метафора, метонімія, полісема світ, Веслав Мисливський, переклад.
________________________________________________________________________
Nataliia SYDIACHENKO
Department of Oriental and Slavic Philology
Kyiv National Linguistic University
73 Velyka Vasylkivska Str., Kyiv, 03150, Ukraine
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0001-6544-4030
«THE NOT UNREMARKABLE WORLD» OF WIESŁAW MYŚLIWSKI’S «TREATISE ON SHELLING BEANS» (UKRAINIAN TRANSLATION)
This article analyzes the meaning of the word ʽworld’ in the novel A Treatise on Shelling Beans by Polish writer Wiesław Myśliwski. The article demonstrates that this word plays a key role in the novel’s text, as it is highly frequent and closely relates to the ideological and thematic content of the work, which raises fundamental philosophical questions about the essence of humanity and the world itself. The etymology of the lexeme świat (world) is examined, with particular attention to the novel’s recurring association of the images of ʽlight’ and ʽworld,’ which highlights the ancient kinship between these lexemes. Drawing on lexicographic sources, the article compares the overall semantic structure of the polyseme świat (Polish) and світ (Ukrainian) in contemporary standard Polish and Ukrainian.
A contextual analysis reveals that, within Myśliwski’s artistic idiolect, the lexeme ʽworld’ functions with a range of general meanings shared by both Polish and Ukrainian: ʽthe Earth, with everything upon it’; ʽall the people living on Earth’; and ʽthe ordered reality that surrounds a person, encompassing everything that exists objectively and is governed by particular social conditions and relations.’ The article also notes meanings documented solely in Polish dictionaries, such as: ʽplaces distant from where one lives’; ʽthe immediate space and its contents’; ʽone’s life, including all the people, places, institutions, and other elements of reality connected to an individual’s existence’; and ʽan imaginary reality — something that creates a fictitious, ordered world around a person, encompassing everything that exists within it.’ The contextual nuances of these meanings are described in detail.
Furthermore, the article analyzes the metaphorical semantics and motivations behind expressions such as the world was a home; the measure of the world; saxophone — this is a world; sandbox — this is a world; the world created by memory; the world is what is told; a sentence is the measure of the world; any old world. In conclusion, the article emphasizes that, while the narrator’s language in the work called a treatise is stylized as colloquial speech, its simple words encode complex philosophical meanings of the lexeme ʽworld.’
Keywords: literary idiolect, metaphor, metonymy, polysemy of “world”, Wiesław Myśliwski, translation.
 mov_2025_5_6.pdf | [ ] | 242 Кб | 112 Завантаження |
 "Pin It"){kind=icon}