Ірина Фаріон, Лілія Харчук. До проблеми явища англоварваризації української мови
Ірина ФАРІОН
Катедра української мови
Навчально-наукового інституту гуманітарних і соціальних наук Національного
університету «Львівська політехніка»
вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, 79013, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5368-2055
Лілія ХАРЧУК
Катедра української мови
Навчально-наукового інституту гуманітарних і соціальних наук
Національного університету «Львівська політехніка»
вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, 79013, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-0063-1956
У статті на матеріалі інтернет-сторінки Міністерства освіти і науки України досліджено причини та процеси англіїзації в українській мові в контексті деструктивного явища варваризації. Наведено основні групи запозичених лексичних одиниць та їхні питомі українські відповідники.
Проблема чужомовної лексики — це фокус етнопсихологічної, суспільно-політичної і власне мовної проблематики. Об’єктом нашого дослідження є безпрецедентна хвиля англіїзації як глобального явища, що в нашому післятоталітарному, післягеноцидному й національно ослаблому суспільстві містить реальні загрози для лексичної системи мови і ментальности українців. Ще не подолавши понад трьохсотлітнього натиску російської мови під гаслом інтернаціоналізації, українці потрапили в пастку глобальної англіїзації. Перше двадцятиліття третього тисячоліття — це засилля англізмів в українській мові.
Джерелом дослідження статті є використання англізмів в освітньому дискурсі, зокрема в програмі «Комунікаційна стратегія МОН 2019–2021 рр.», та інтернет-сторінка Міністерства освіти і науки України.
Явище навальної англіїзації розглянуто в контексті варваризації української лексичної системи як наслідку колоніального та післяколоніального сповільненого розвитку суспільства. Розкрито основні суспільно-психологічні чинники порушення закону рівноваги чужих і питомих слів та подано класифікацію запозичених англізмів.
Як засвідчили приклади з офіційної сторінки МОН, українська мова, по-перше, сповна обходиться без цих запозичень, переважна більшість з яких має український відповідник як перекладну одиницю і не є терміном; по-друге, запроваджені англізми не відображають української етнокультурної потреби, а лише затемнюють денотат чужим, незрозумілим для більшости словом і створюють видимість чогось нового; по-третє, пропоновані англізми вжито з метою псевдонаукової поважности.
Соціомовна залежність від запозичених англізмів свідчить про несамостійність мислення мовців, відсутність національного самоусвідомлення та знань з української мови і, як наслідок, — отримуємо несформованість питомих пріоритетів та рабську залежність від чужих слів і понять.
Ключові слова: запозичення, лексична система, англізми, англоварваризація.
____________________________________________________________________________________________
Iryna FARION
Ukrainian Language Department
Institute of the Humanities and Social Sciences
Lviv Polytechnic National University
12 Bandera Str., Lviv, 79013, Ukraine
https://orcid.org/0000-0002-5368-2055
Liliia KHARCHUK
Ukrainian Language Department
Institute of the Humanities and Social Sciences
Lviv Polytechnic National University
12 Bandera Str., Lviv, 79013, Ukraine
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-0063-1956
ON THE PROBLEM OF ANGLO-BARBARIZATION OF THE UKRAINIAN LANGUAGE
The article examines the causes and processes of Anglicization the Ukrainian language in the context of the destructive phenomenon of barbarization (alienation) on the material of the website of the Ministry of Education and Science of Ukraine. The main groups of borrowed lexical units and their specific Ukrainian equivalents are given.
The problem of foreign vocabulary is the focus of the ethnopsychological, sociopolitical and language issues. The object of our research is the unprecedented wave of Anglicization as a global phenomenon, that in our post-totalitarian, post-genocidal and nationally weakened society, carries real threats for the lexical system of language and mentality of Ukrainians. Even after over three hundred years of onslaught of the Russian language under the slogan of internationalization, the Ukrainians have been caught in a trap of global Anglicization. The first twenty years of the third millennium mare the boom of Anglicisms in Ukrainian language.
The source of the article’s research is the use of Anglicisms in the educational discourse, in particular the program «MES Communication Strategy 2019–2021» and the Ministry of Education, Science and Innovation website.
The phenomenon of excessive Anglicizations considered in the context of the barbarization of the Ukrainian lexical system as a consequence of the colonial and post-colonial slow development of society. The basic sociopsychological factors of violation of the law of balance of foreign and specific words are revealed and the classification of borrowed Anglicisms are provided.
As suggested by the MES official website, the Ukrainian language, firstly, can dispense with these borrowings, the vast majority of which have a Ukrainian equivalent as a translation unit and are not a term; secondly, the introduced Anglicisms do not reflect the Ukrainian ethnocultural need but over shadow the denotation by the foreign word, unclear to majority and create the appearance of something new; thirdly, proposed Anglicisms are used for the sake of pseudoscientific respect.
The sociolinguistic dependence on borrowed Anglicisms give evidence of dependence of thinking of so-called educational Ukrainian elite, lack of national self-determination and knowledge of the Ukrainian language and, as a result, we get the lack of specific priorities and the slave’s dependence on foreign words and concepts.
Keywords : borrowings, lexical system, Anglicisms, Anglo-Barbarism.
 mov_2025_5_4.pdf | [ ] | 248 Кб | 263 Завантаження |
