Віктор Бріцин. О. О. Потебня і теорія когнітивної модальності
DOI 10.33190/0027-2833-348-2026-3-002
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
orcid.org/0009-0003-6876-9676
Стаття присвячена розкриттю ролі праць О. О. Потебні у формуванні теоретичних засад, використаних для виділення категорії когнітивної модальності. Її обґрунтування містить багато ключових положень, сформульованих О. О. Потебнею у процесі розкриття феномену мови. Використаний ним психологічний підхід до інтерпретації мови виявив свою співзвучність із сучасними засадами її антропоцентричного опису, хоча й прямо не був залучений для формування когнітивної лінгвістики й концептології.
Провідною ідеєю, запозиченою О. О. Потебнею у В. фон Гумбольдта, була діяльнісна інтерпретація мови, однак завдяки орієнтації О. О. Потебні насамперед на дослідження індивідуальної мовної діяльності вона набула особливої конкретності, дозволила розв’язати ряд базових антиномій, які В. фон Гумбольдт не зміг належним чином пояснити. О. О. Потебня особливу увагу приділив тому факту, що мова міститься вже в самому акті своєї появи, а не є лише абстракцією, яка базується на поєднанні незліченної кількості створених текстів. Прийняття цього положення робить пошук когнітивних властивостей створюваних речень самостійним предметом опису, дозволяє відкрити багато нового порівняно з дослідженнями модальності речення, які будувалися, виходячи з Соссюрівського розуміння феномену мови.
Зосередження уваги на процесах творення речення дозволяє показати, що виражена в ньому думка про навколишній світ не є прямим відтворенням дійсності, а спирається на широке коло пізнавальних психічних дій мовця й розкриває їх зміст. Ці вихідні пізнавальні дії можна позначити як когнітивну модальність речення, а його зміст — як диктум. Речення, використовувані мовцем для відображення зовнішнього світу, спираються на чітко обмежений репертуар когнітивних модальностей, основними серед них є різноманітні перцептивні модальності, модальності пам’яті, знання, уяви, умовиводів, розуміння й усвідомлення, віри, надії, бажання, волевиявлення. Речення, в яких мовець говорить про себе, зазвичай показують синкретичну модальність.
Когнітивна модальність речення, відбиваючи різноманітні пізнавальні дії мовця, надає змісту речення можливість співвідноситися з дійсністю.
Ключові слова: модальність, когнітивні предикати, мовна діяльність, О. О. Потебня.
Viktor BRITSYN
O. O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
orcid.org 0009-0003-6876-9676
O. POTEBNIA AND THE THEORY OF COGNITIVE MODALITY
The article reveals the role of O. O. Potebnia’s works in shaping the theoretical foundations underlying the category of cognitive modality. Its substantiation contains many key propositions formulated by O. O. Potebnia in the process of uncovering the phenomenon of language. The psychological approach he used to interpret language has proven to be in line with the modern principles of its anthropocentric description, although it was not directly incorporated into the formation of cognitive linguistics and conceptology.
The leading idea borrowed by O. O. Potebnia from W. von Humboldt was the conception of language as activity. However, due to O. O. Potebnia’s primary focus on the study of individual speech activity, it acquired a particular concreteness, allowing for the resolution of a number of basic antinomies that W. von Humboldt could not properly explain. O. O. Potebnia paid special attention to the fact that language resides in the very act of its appearance, rather than being merely an abstraction based on the combination of countless created texts. The acceptance of this proposition makes the search for the cognitive properties of generated sentences an independent subject of description, allowing for many new discoveries compared to studies of sentence modality based on Saussure’s understanding of the language phenomenon. Focusing attention on the processes of sentence production allows for demonstrating that the thought about the surrounding world expressed in it is not a direct reproduction of reality, but relies on a wide range of cognitive psychological actions of the speaker and reveals their content. These baseline cognitive actions can be designated as the cognitive modality of the sentence, and its content as the dictum. Sentences used by the speaker to reflect the external world rely on a clearly limited repertoire of cognitive modalities. Among them, the primary ones are various perceptive modalities, modalities of memory, knowledge, imagination, inference, understanding and awareness, belief, hope, desire, and volition. Sentences in which the speaker talks about themselves usually exhibit syncretic modality.
The cognitive modality of the sentence, reflecting the diverse cognitive actions of the speaker, enables the content of the sentence to be related to reality.
Keywords: modality, cognitive predicates, speech activity, O. O. Potebnia.
 mov_2026_3_2.pdf | [ ] | 283 kB | 3 Downloads |
