Тетяна Космеда. Сміхова культура — щит та інструмент боротьби українських військових (на матеріалі віртуальних листів, написів, позивних, анекдотів та інтерв’ю)
DOI 10.33190/0027-2833-348-2026-3-001
Донецький національний університет імені Василя Стуса,
вул. 600-річчя, 21, м. Вінниця, 21021, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-8912-2888
У статті досліджено специфіку мовлення українців періоду російсько-української війни за допомогою аналізу різноманітних дискурсивних практик, створених українськими військовослужбовцями. Матеріалом наукової студії слугували тексти віртуальних листів, написи військовослужбовців на зброї та техніці, позивні воїнів, анекдоти, а також фрагменти текстів інтерв’ю. Продемонстровано, що лінгвокреативність і схильність до продукування комічного є ключовими рисами українського національного характеру й ознаками етнічної лінгвоперсони, які специфічно маніфестуються в мілітарних умовах. Доведено, що сучасний воєнний гумор демонструє історичну тяглість щодо відтворення сміхової культури, інтегруючи козацькі традиції (способи генерування прізвиськ і моделювання епістолярію до ворога) з інноваціями — «окопною творчістю», мілітарним графіті, творенням позивних і зразків чорного й білого гумору. Сучасний фронтовий дискурс характеризується карнавалізацією — деконструкцією мовних норм і проникненням ігрових елементів у повсякденне мовлення, що трансформує трагічні реалії в карнавальний протест. У вимірі воєнного сьогодення мілітарний гумор є захисним механізмом і виконує п’ять ключових функцій: 1) психологічну (захисну): нівелювання стресу й долання страху; 2) комунікативну: деконструкція та висміювання образу окупанта; 3) сублімаційну: перенаправлення деструктивного гніву в конструктивну лінгвотворчість; 4) рефлексивну: оперативна реакція на події через інструменти мем-культури й суспільної сатири; 5) націєтворчу: маркування ментальних відмінностей і зміцнення української свідомості. Попри воєнні виклики, український гумор зберігає свою автентичність, деструктуючи ворога не лише грубим сарказмом, але насамперед м’якою, поетичною іронією. Розквіт воєнного сміхового дискурсу засвідчує становлення нової ідеології в новітніх комунікативних практиках.
Ключові слова: дискурсивні практики сміхової культури, лінгвокреативність, мовлення військовослужбовців, українська лінгвоперсона, карнавалізація мовлення, окопна творчість, історична тяглість.
Tetiana KOSMEDA
Vasyl Stus Donetsk National University,
21 600-richchia St., Vinnytsia, 21021, Ukraine
e-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-8912-2888
HUMOUR CULTURE — SHIELD AND TOOL OF STRUGGLE AMONG UKRAINIAN SOLDIERS (based on virtual letters, inscriptions, call signs, jokes, and interviews)
The article focuses on the specifics of Ukrainian speech during the Russo-Ukrainian war by analyzing various discursive practices created primarily by the Ukrainian servicemen. The material for the scientific study was the texts of virtual letters, inscriptions of servicemen on weapons and equipment, call signs of soldiers, anecdotes, and interview texts. It has been demonstrated that linguistic creativity and a tendency to produce the comic are key features of the Ukrainian national character and signs of an ethnic linguopersona, which are specifically manifested under military conditions. It has been proven that modern military humour demonstrates historical continuity in reproducing a culture of laughter, integrating Cossack traditions (methods of generating nicknames and modelling epistolary correspondence with the enemy) with innovations – «trench creativity», military graffiti, the creation of call signs and examples of black and white humour. Modern front-line discourse is characterized by carnivalization – the deconstruction of linguistic norms and penetration of game elements into everyday speech, which transforms tragic realities into carnival protest. In the context of the military present, military humour is a protective mechanism and performs five key functions: 1) psychological (protective): reducing stress and overcoming fear; 2) communicative: deconstruction and ridicule of the image of the occupier’s; 3) sublimation: redirection of destructive anger into constructive linguistic creativity; 4) reflexive: operational reaction to events through the tools of meme culture and social satire; 5) nation-building: marking mental differences and strengthening Ukrainian consciousness. Despite the challenges of war, Ukrainian humour retains its authenticity, destroying the enemy not only with crude sarcasm, but also with soft, poetic irony. The flourishing of wartime humorous discourse testifies to the formation of a new ideology in modern communicative practices.
Keywords: discursive practices of laughter culture, linguistic creativity, speech of military personnel, Ukrainian linguistic person, carnivalization of speech, trench creativity, historical continuity.
 mov_2026_3_1.pdf | [ ] | 277 kB | 2 Downloads |
 "Pin It"){kind=icon}