Ганна Межжеріна. Літописна повість про вбивство Ігоря Ольговича та її автор

DOI 10.33190/0027-2833-348-2026-3-004

Гуманітарно-мистецький факультет
Національного університету «Київський авіаційний інститут»
просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, 03058, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-8900-577X

  У статті здійснено текстологічний аналіз «Повісті про вбивство Ігоря Ольгови­ча» в Київському літописі за Іпатіївським списком 1425 р., з’ясовано питання, пов’я­зані з її авторством, часом і місцем створення. Проведено семантико-мотиваційну реконструкцію психологічних портретів окремих історичних осіб. Доведено, що для Ізяслава Мстиславича особливості відбиття в літописі подій 19 вересня 1147 р. були не менш важливими, ніж для Ольговичів. Зіставлено авторську позицію в статтях 1146 р. і 1147 р. У «Повісті про вбивство Ігоря Ольговича» поєднано декілька соці­ально-етичних планів (співчуття до Ігоря Ольговича, осуд убивць, оберігання репу­тації Ізяслава Мстиславича). Проаналізовано мотиви вбивства Ігоря Ольговича та способи реалізації авторської інтенції оберігання репутації Ізяслава Мстиславича. Зроблено висновок про те, що вбивство було спровоковане зрадниками Ізяслава. Дослідження показало, що статті на арк. 121–124 зв. написані і включені в хроніку літописцем Всеволода Ольговича одразу після подій 1146 р.

У процесі реконструкції походження літописного запису «выведъ изъ Зароуба» спростовано версію, за якою Ізяслав знайшов Клима Смолятича в Зарубському мо­настирі. Реконструйовано долю Клима Смолятича до його обрання митрополитом. Прозвання Смолятич Клим отримав у чернігівському монастирі. Розкрито зв’язки між Климом Смолятичем і чернігівським єпископом Онуфрієм. Підтримано думку Д. Чижевського про те, що пам’ятка «Слово на суботу сиропусну» належить перу Клима Смолятича. З’ясовано функцію лексем оубити, бити, побити, погоубити, по­биваемъ, оубииство, льсть, прѣмоудрыи, усталених словосполучень льстью оуби­ти, льстью оучинити, льстью погоубити в реалізації авторської позиції. Молитва кн. Ігоря може бути віднесена до типу молитов, які б ми назвали «інтелектуальними молитвами». Проаналізовано взаємозв’язок між літургійним вшануванням кн. Ігоря на місцевому і загальному церковному рівнях і написанням літописної повісті. Зроблено висновок про те, що автором «Повісті про вбивство Ігоря Ольговича» в Київ­ському літописі був Клим Смолятич. Виявлено функцію агіографічних термінів — хвалебних епітетів-означень поряд з іменем кн. Ігоря в пам’ятках «Книга Степенная Царскаго родословія» і «Книга житій Святих» Д. Ростовського.

Ключові слова: Іпатіївський літопис, «Повість про вбивство Ігоря Ольгови­ча», Ізяслав Мстиславич, Клим Смолятич, давньоруські лексеми, семантика.

 

ЛІТЕРАТУРА

Барсуковъ Н. П. Источники русской агиографіи. Санктпетербургъ : Тип. М. М. Ста­сюлевича, 1882. XII с., 616 стб., [2], VIII с.

Бережковъ М. Н. Блаженный Игорь Ольговичъ, князь Новгородсѣверскій и великій князь Кіевскій : ист. очеркъ. Черниговъ : Тип. Губерн. Правленія, 1893. 42 с.

Берест Р. Я. Середньовічні монастирі Галичини: житло та побут. Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2011. 332 с.

Бестужевъ-Рюминъ К. Н. О составѣ русскихъ лѣтописей до конца XIV вѣка. С.-Петербургъ: Тип. А. Траншеля, 1868, 378 с.

Бодрухин В. Ольговичі й Давидовичі. Сіверянський літопис : Всеукр. наук. журн. 1999. № 5. С. 10–14.

Брайчевський М. Ю. Вибране. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2009. Т. 1. 720 с.

Вишневський В. І. Водойми Києва. Київ : Ніка-Центр, 2021. 280 с.

Вортман Д. Я. Спаський собор у Чернігові, Спасо-Преображенський собор. URL: http://www.history.org.ua/?termin=spaso-preobrazhenskyjj_sobor_u (дата звернення: 01.02.2026).

Вілкул Т. Л. Віче в паралельних повідомленнях літописів. Укр. іст. журн. 1998. № 4. С. 70–81.

Вілкул Т. Л. Літописна повість 1147 р. про вбивство Ігоря Ольговича. Київ. ста­ровина. 1999. № 6. URL: https://www.academia.edu/1978517/ (дата звернення: 01.02.2026).

Голубинскій Е. Исторія канонизаціи святыхъ въ Русской Церкви. Москва : Унив. тип., 1903. 600 с.

Грушевський М. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Київ : Наук. думка, 1992. Т. 2. 640 с.

Грушевський М. Історія України-Руси : в 10 т. Нью-Йорк : Видавн. тов-во «Книгоспілка», 1954. Т. 3. 587 с.

Гузенко С. М. Фамільні монастирі стародавнього Києва. Маґістеріум : зб. / ред. В. Брюховецький. Київ : КП ВД «Педагогіка». 2001. Вип. 7. С. 40–48.

Димитрій (Рудюк), митрополит. Митрополит київський і Всієї Руси Климент Смо­лятич (1147–1155). Укр. церков. вісн. «Помісна Церква». 2020. № 10(14) жовтень. URL: https://www.pomisna.info/wp-content/uploads/2020/11/ptsu_2020_1014_web. pdf (дата звернення: 10.12.2025).

Жарких М. Терехтемирів. Київ, 2013. URL: http://resource.history.org.ua/item/0009190 (дата звернення: 09.02.2026).

Жиленко І. Послання Симона і Полікарпа. Джерела і матеріали. Київ : Нац. запо­відник «Києво-Печерська лавра», 2022. 1108 с. URL: https://bit.ly/4vqGb6P (дата звернення: 10.12.2025).

Зотовъ Р. В. О черниговскихъ князьяхъ по Любецкому синодику и о черниговскомъ княжествѣ въ Татарское время. С.-Петербургъ : Тип. братьевъ Пантелеевыхъ, 1892. 327 с.+ 50 с.

Ігнатенко І. М. Чернігівський Свято-Успенський Єлецький монастир. Енциклопедія історії України. Київ : Наук. думка, 2013а. Т.10. С. 525–526.

Ігнатенко І. М. Чернігівський Троїцько-Іллінський монастир. Енциклопедія історії України. Київ : Наук. думка, 2013б. Т. 10. С. 526.

Іларіон, митрополит. Канонізація Святих в Українській церкві: богословська моно­графія. Укр. Патрологія. Вінніпег : Наша культура, 1965. Ч. 4. 224 с.

Калінович О. Єпископи Переяславля Руського ХІ–ХІІІ ст. Переяславіка : Наук. зап. Нац. іст.-етнограф. заповідника «Переяслав» / ІІІ Єфремівські читання «Релі­гійне життя Переяславської землі (ІХ–ХХІ ст.)» : зб. наук. ст. 2014. Вип. 7 (9). С. 122–126.

---

Hanna MEZHZHERINA
Faculty of Humanities and Arts
National University «Kyiv Aviation Institute»
1 Lubomyr Husar Avenue, Kyiv, 03058, Ukraine
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-8900-577X

THE CHRONICLE TALE OF THE MURDER OF IGOR OL’GOVICH AND ITS AUTHOR. 1

The article carries out a textual analysis of the «Tale of the Murder of Igor Ol’govich» in the Kievan Chronicle preserved in the Ipatiev List of 1425, and reexamines issues concerning to its authorship, time and place of writing. Semantic and motivational reconstruction of psychological portraits of individual historical figures was carried out. The study proves that for Izyaslav Mstislavich, the features of the reflection in the chronicle of the events of September 19, 1147, were as important as for the Ol’govichs. The authorial stance in articles 1146 and 1147 is compared. The «Tale of the Murder of Igor Ol’govich» combines several socio-ethical themes (sympathy for Igor Ol’govich, condemnation of the murderers, protection of the reputation of Izyaslav Mstislavich). The motives for the murder of Igor Ol’hovich and the ways of implementing the author’s intention protecting the reputation of Izyaslav Mstislavich are analyzed. It was concluded that the murder was provoked by Izyaslav’s traitors. The study showed that the articles on folios 121–124 (back of the sheet) were written and included in the chronicle by the chronicler Vsevolod Ol’govich immediately after the events of 1146. By reconstructing the origin of the chronicle syntagma «выведъ изъ Зароуба» the version according to which Izyaslav found Klim Smolyatich in the Zarubsky Monastery was refuted. The article reconstructs Klym Smolyatich’s fate before his election as metropolitan. Klym received the title of Smolyatich in the Chernihiv monastery. The connections between Klym Smolyatich and the Chernihiv bishop Onuphrij have been revealed. D. Chyzhevsky’s opinion is supported that the monument «Word for a Syrupy Saturday» belongs to the pen of Klim Smolyatich. The function of the lexemes оубити, бити, побити, погоубити, побиваемъ, оубииство, льсть, прѣмоудрыи, and set word combinations льстью оубити, льстью оучинити, льстью погоубити in the implementation of the author’s position has been clarified. Prince Igor’s Prayer can be attributed to the type of prayers that we would call «intellectual prayers». The article further analyzes the relationship between the liturgical veneration, commemoration of Prince Igor at the local and general church levels and the writing of the chronicle tale. It is concluded that Klym Smolyatich was the author of the «Tale of the Murder of Igor Ol’govich» in the Kyiv Chronicle. The function of hagiographic terms — laudatory epithets next to the name of Prince Igor in the monuments «The Book of the Steppe Royal Genealogy» and «The Book of the Lives of the Saints» by D. Rostovskiy has been revealed.

Keywords: Ipatiev Chronicle, «The Tale of the Murder of Igor Ol’govich», Izyaslav Mstislavich, Klym Smolyatich, Old Russian lexemes, semantics.