Тетяна Цимбалюк-Скопненко. Проблема опису позасловникової лексики й фраземіки української художньої класичної літератури кінця ХІХ —– першої половини ХХ ст.
DOI 10.33190/0027-2833-346-2026-1-005
Інститут української мови НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-8029-6654
У статті розглянуто проблему опису та кодифікації не закріпленої в загальномовних словниках української мови лексики й фраземіки, уживаної в знакових творах І. Нечуя-Левицького, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Винниченка. Образ нової української літературної мови буде викривленим, якщо не врахувати особливостей ідіостилів названих авторів, оскільки їхні тексти належать до ядра канону української художньої літератури. Методом суцільної вибірки з найвідоміших творів цих письменників дібрано лексичні та фраземні одиниці, які в сучасних академічних словниках не отримали семантико- стилістичної характеристики. Згадані виражальні засоби згруповані у вокабули за принципом контрастивного словника, витлумачені й стилістично схарактеризовані. Констатовано, що в аналізованих ідіостилях виявлено помітну кількість одиниць, які безпідставно опинилися поза лексикографуванням і фразеографуванням. Невнесення до кодексів української мови багатьох лексем і фразем, наявних у творах названих авторів, можна виправдати тільки незадовільним станом сучасної авторської лексикографії й фразеографії. Подано одиниці, які потенційно можуть бути бажаними елементами в загальномовному словнику. Деякі з них не вийдуть за межі категорії застарілих або діалектних лексем (фразем), але такі стилістичні обмеження не дають підстав стверджувати, що проаналізовані одиниці не характерні для нової української літературної мови. Опис позасловникової лексики та фраземіки важливий не лише для розвитку лінгвістичних знань про історію формування лексичного й фраземного фондів української мови, а й виконує ширше завдання ― показує, які джерела впливали на поповнення цього ідіому в різні історичні періоди.
Ключові слова: українська мова, лексика, фраземіка, словникарство, унормування, кодифікація, канон художньої літератури.
Tetiana TSYMBALIUK-SKOPNENKO
Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine
4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-8029-6654
ISSUES IN THE DESCRIPTION OF NON-DICTIONARY VOCABULARY AND PHRASEOLOGY IN UKRAINIAN CLASSICAL FICTION FROM THE 19TH AND THE FIRST HALF OF THE 20TH CENTURY
The article addresses the problem of describing and codifying lexical and phraseological units used in the landmark works of I. Nechui-Levytskyi, Lesia Ukrainka, O. Kobylianska, M. Kotsiubynskyi, and V. Vynnychenko that have not been fixed in general-language dictionaries of Ukrainian. The image of modern Ukrainian literary language would be distorted if the specific features of the idiolects of these authors were disregarded, since their texts constitute the core of the canon of Ukrainian fiction. By means of continuous sampling from the most well-known works of these writers, lexical and phraseological units were selected that have not received semantic and stylistic characterization in contemporary academic dictionaries. The expressive means identified were grouped into vocabula according to the principles of a contrastive dictionary, interpreted, and stylistically characterized.
It is established that the analysed idiolects contain a considerable number of units that have unjustifiably remained outside the scope of lexicographic and phraseographic description. The absence of many lexemes and phrasemes attested in the works of the authors under study from the codices of the Ukrainian language can be justified only by the unsatisfactory state of contemporary author-oriented lexicography and phraseography. The article presents units that may potentially serve as desirable entries in a general-language dictionary. Some of them may remain within the category of archaic or dialectal lexemes (phrasemes); however, such stylistic restrictions cannot be grounds for claiming that the analysed units are uncharacteristic of modern Ukrainian literary language. The description of extra-dictionary vocabulary and phraseology is important not only for the advancement of linguistic knowledge concerning the history of the formation of the lexical and phraseological resources of the Ukrainian language, but also fulfils a broader task by demonstrating the sources that contributed to the enrichment of this idiom in different historical periods.
Keywords: Ukrainian language, lexis, phraseology, lexicography, standardization, codification, literary canon.
 mov_2026_1_4.pdf | [ ] | 322 Кб | 23 Завантаження |
