Сергій Єрмоленко. Інтерференційна резистентність вторинних семіотичних систем і текстуальні конотації лексем на позначення їжі

DOI 10.33190/0027-2833-346-2026-1-003

 Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-1340-0444

IНТЕРФЕРЕНЦІЙНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ВТОРИННИХ СЕМІОТИЧ­НИХ СИСТЕМ І ТЕКСТУАЛЬНІ КОНОТАЦІЇ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЇЖІ

Стаття присвячена аналізу інтерференції вторинних семіотичних систем (кодів) за умов впливу ідеології на наративно-фреймові моделі сумісної вживаності кулінарної лексики у пригодницькій прозі соціалістичного реалізму українською та деякими іншими мовами. Завдяки застосуванню в аналізі привативної опозиції «соціально позитивний / негативний персонаж» автором було встановлено спільну для текстів цього жанру модель дистрибуції, згідно з якою персонажі другого типу мають тенденцію виступати у спільному контексті з лексемами на позначення багатої, смачної та вишуканої їжі, натомість для персонажів першого типу сумісна вживаність із назвами їжі або взагалі відсутня, або ж відповідні лексеми передають лише загальне значення обмеженої в кількості та простої за характером їжі (лише в одному з аналізованих випадків «позитивні» герої споживають святкові страви, добір яких, однак, зумовлений їхньою символічною конотативною семантикою, що відбиває соціокультурні цінності, традиційно притаманні російському імперському та шовіністичному наративові). Шляхом саме такої дистрибуції відповідні кулінарні лексеми отримують недвозначну соціальну конотацію. Крім того, автор проводить розрізнення між пропагандистською ілокутивною спрямованістю такої дистрибуції, унаслідок якої найменування якісної їжі та умов її споживання отримують негативну соціальну конотацію через їхнє конотативне асоціювання з соціально негативними персонажами, з одного боку, і, з іншого, її реальним перлокутивним результатом, при якому ці імена не лише зберігають свою позитивну споживчу культурну конотацію, а навіть і можуть передавати її негативним персонажам. З точки зору автора, цей останній випадок становить прояв того, що він називає комунікативно- функційною резистентністю, властивою мовно-культурному коду пригодницької прози як іманентній семіотичній системі зі своїм набором конотацій. Ці конотації суперечать ідеолого-пропагандистським вимогам та критеріям соціалістичного реалізму, відбиваючи натомість норми масової культури, згідно з якими негативне має бути зображене як цікаве і в чомусь привабливе.

Ключові слова: резистентність семіотичної системи, конотація, ідеологія, лексика на позначення їжі, опозиція.

 

---

 Sergii YERMOLENKO
O. O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-1340-0444

INTERFERENTIALL RESILIENSE OF SECONDARY SEMIOTIC SYSTEMS AND TEXTUAL CONNOTATIONS OF FOOD LEXIS

The author investigates secondary semiotic code interference arising from influence of ideologу upon co-occurrence patterns found in narrative frames of food lexis in Socialist realist adventure texts in Ukrainian and some other languages. In analysing it in terms of socially positive vs. negative character privative opposition, he finds a distribution pattern shared by texts of this genre, in which the latter characters tend to co-occur with lexemes denoting specific foods that are plentiful, tasty, and refined, while with the former ones, the co-occurrence with food names is either altogether absent, or food lexis conveys the general sense of simple and restrained, and often unspecified nourishment (in a unique case, however, positive personages consume festive dishes whose choice and symbolic connotative associations reflect sociocultural values conveyed by the traditional Russian imperialist and chauvinist narrative). By means of this distribution, corresponding food names obtain clearcut textual social connotations. Also, the author differentiates between the intended propagandist illocutionary effect of this distribution, which, presumably, was to give names of quality food and its setting a negative social connotation by relating them to socially negative characters, and its actual perlocutive result, in which these names, while retaining their positive colouring, could impart some of it to negative personages. The author considers the latter effect a corollary of what he calls the communicative-functional resilience of adventure fiction’s linguistic-cultural code as an immanent semiotic system with its own set of connotations, contradicting ideological and political presuppositions and prescriptions of Socialist realism and reflecting exigencies of mass culture, according to which the evil must be presented as interesting and attractive.

 Keywords: semiotic system resilience, connotation, ideology, food lexis, opposition.

________________________

REFERENCES

Austin J. L. (1962). How to do things with words. London: Oxford University Press.

Barthes R. (1979). Elements of semiology. A. Lavers and C. Smith (Transll.). New York: Hill and Wang.

Bauer R. A., Inkeles A., Kluckhohn. (1956). How the Soviet system works. Cambridge, Ma.: Harvard University Press.

Bordeaux wine country guide (2026). Wine folly. URL. https://bordeaux.guides.winefolly. com/ (last accessed 28.01.2026).

Boro, K., Bhowmik Dr. P. (2025). Relocating history through food in select novels. LangLit. An international peer-reviewed open access journal, 11 (3), 243−250.

Chernysh Т., Yermolenko S. (2022). Interference of non-artistic linguistic-cultural codes in artistic discourse (Newspeak in S. Wiechecki’s after-war feuilletons). Movoznavstvo, (4), 22−43.

Chernysh Т., Yermolenko S. (2023). Matching Newspeak with Urban Vernacular: More on the Language and Style of Stefan Wiechecki’s Post-War Feuilletons. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, (59), 1−18.

Cigana, L. (2023). Beyond linguistic languages. Glossematics and the origins of connotation. In L. Cigana, & F. Gregersen (Eds.). Structuralism as one — structuralism as many: Studies in structuralisms. (pp. 436−475). Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab.

Culler J. (1975). Structuralist poetics. Structuralism, linguistics and the study of literature. London, New York: Routledge.

Estetika poviedieniia. (1965). Tolstykh V. I. (Ed.) Moscow: Iskusstvo. [In Russian].

Flavour (without a date). Britannica. URL https://www.britannica.com/topic/flavor. (last accessed: 28.01.2026).

Grier Ph.T. (1978). Marxist ethical theory in the Soviet Union. Dordrecht, Boston: D.Reidel.