Галина Мацюк. Офіційні та робочі мови в комунікативних практиках інституцій Європейського Союзу
DOI 10.33190/0027-2833-345-2025-6-002
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-8601-4742
Стаття присвячена дослідженню мовного вжитку в інституціях Європейського Союзу (ЄС) як наднаціональної організації. Завдання розвідки — схарактеризувати функції офіційних та робочих мов в Європейському Парламенті (ЄП), Європейській Комісії (ЄК), Європейській Раді, Раді Європейського Союзу, Суді Європейського Союзу та в Європейському суді аудиторів. Застосований міждисциплінарний підхід до аналізу функцій мов ЄС (на основі праць з політичної соціології мови, соціолінгвістики, правничої лінгвістики та термінознавства) ілюструє мовний ужиток з контексту теорії глобальної мовної системи та ролі англійської мови в ній (Swaan 2001), у зв’язку з багатомовністю та кредо ЄС «Єдність у різноманітті» (Swaan 2004), з урахуванням демократичного шляху вирішення мовного питання в ЄС (Hamans 2014), впливу мультиюралізму на багатомовність ( Kużelewska 2014) як єдності права, функцій мов та термінології ЄС (Бель 2024; Робертсон 2024а, Робертсон 2024б). Здійснений у статті аналіз статусу і функцій мов на матеріалі документів та матеріалів із вебсайтів інституцій дозволив отримати нові висновки про взаємодію офіційні мови — робочі мови з соціолінгвістичної перспективи. 1) Усі жителі 27-ми держав-членів ЄС можуть спілкуватися з інституціями і мати доступ до законодавства своїми 24-ма національними мовами; їхнє вживання у ролі рівноправних офіційних кодів є ілюстрацією демократичного підходу до інституційної мовної політики, що органічно випливає з концепції «Єдність у різноманітті» і передбачає вплив цінностей ЄС, а також зумовлена потребою формування європейської ідентичності та недопусканням дискримінації за мовною ознакою. 2) В основу багатомовності інституцій ЄС покладено переклад одного й того ж законодавчого документа всіма національними мовами країн-членів на підставі виокремлених ознак ʽеквівалентність кожної мовної версії законодавчих актів як юридично вихідних текстів’ та ʽоднакове технологічне забезпечення мов’. 3) Ужиток робочих мов у центральних інституціях здійснюється з метою раціональної комунікації в умовах «ресурсноефективної повної багатомовності».
Ключові слова: соціолінгвістика, офіційні мови, робочі мови, інституції ЄС, європейська ідентичність, міжмовна взаємодія.
________________________________________________________
Halyna MATSYUK
Ivan Franko National University of Lviv
1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-8601-4742
OFFICIAL AND WORKING LANGUAGES IN THE COMMUNICATION PRACTICES OF THE EUROPEAN UNION INSTITUTIONS
This article is devoted to the study of language use in the institutions of the European Union (EU) as a supranational organization. The aim of the study is to describe the functions of official and working languages in the European Parliament (EP), the European Commission (EC), the European Council, the Council of the European Union, the Court of Justice of the European Union and the European Court of Auditors. The interdisciplinary approach to the analysis of the functions of EU languages (based on works in political sociology of language, sociolinguistics, legal linguistics and terminology) illustrates language use in the context of the theory of the global language system and the role of English in it (Swaan 2001), in connection with multilingualism and the EU’s credo of ʽUnity in diversity’ (Swaan 2004), taking into account the democratic approach to resolving the language issue in the EU (Hamans 2014), the influence of multijuralism on multilingualism (Kużelewska 2014) as the unity of law, language functions and EU terminology (Bel 2024; Robertson 2024a, Robertson 2024b). The analysis of the status and functions of languages carried out in the article based on documents and materials from the websites of institutions has allowed us to draw new conclusions about the interaction between official languages and working languages from a sociolinguistic perspective. 1) All residents of the 27 EU Member States can communicate with institutions and access legislation in their 24 national languages; Their use as equal official codes illustrates a democratic approach to institutional language policy, which follows organically from the concept of ʽUnity in diversity’ and reflects the values of the EU, as well as the need to form a European identity and prevent discrimination on the basis of language. 2) The multilingualism of EU institutions is based on the translation of the same legislative document into all the national languages of the member states on the basis of the distinguishing features of ʽthe equivalence of each language version of legislative acts as legally binding texts’ and ʽthe same technological support for languages. 3) The use of working languages in central institutions is carried out with the aim of rational communication in conditions of «resource-efficient full multilingualism».
Keywords: sociolinguistics, official languages, working languages, EU institutions, European identity, interlingual interaction.
 mov_2025_6_2.pdf | [ ] | 407 Кб | 146 Завантаження |
