Алла Лучик. Еквіваленти слова як маркери семантичних станів: еволюційна модель у діалозі з ШІ
DOI 10.33190/0027-2833-345-2025-6-003
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Григорія Сковороди, 2, м. Київ, 04070, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-4218-355X
У статті розглянуто прислівникові еквіваленти слова (ЕС) як маркери семантичних станів, що модифікують дію і формують когнітивні події в мовній свідомості. На основі теорії семантичних станів В. А. Широкова обґрунтовано еволюційний статус ЕС як конструкцій, які поєднують граматичну стабільність, семантичну багатовимірність і функційну гнучкість. У межах дослідження запропоновано класифікацію понад сорока типів когнітивних станів, які референціюються еквівалентами слова: темпоральні, емоційні, когнітивні, соціальні, мотиваційні, оцінні, топологічні тощо. ЕС постають як лексеми стану, здатні перемикати когнітивну рамку, актуалізувати емоційні, соціальні, темпоральні, мотиваційні та інші параметри мовної поведінки.
У співпраці з цифровим агентом (штучним інтелектом) було розроблено алгоритм автоматизованого розпізнавання ЕС, який включає граматичну, синтаксичну, семантичну та інтонаційну перевірку, а також дефініційну верифікацію. Експериментальне застосування алгоритму до українського художнього дискурсу (твори Ліни Костенко, Панаса Мирного, Івана Багряного, Олександра Довженка та ін.) підтвердило його ефективність: ШІ безпомилково виокремлював ЕС, супроводжуючи їх коментарями щодо типу стану і семантичної функції. Особливу увагу приділено критерію синтаксичної автономності, який досі не був вербалізований у наукових працях, але виявився ключовим для уникнення омонімії.
Авторка несе повну відповідальність за наукову концепцію, структуру і висновки, водночас визнаючи внесок цифрового агента як суб’єкта аналітичної взаємодії. Такий підхід відповідає принципам етики співтворчості, що передбачає прозорість, визнання ролі ШІ та збереження академічної доброчесності. Запропонована модель ЕС відкриває перспективи для корпусної розмітки, лексикографії, NLP-моделювання та розвитку міждисциплінарної методології в сучасному мовознавстві.
Ключові слова: еквіваленти слова, семантичні стани, лексеми стану, когнітивна рамка, алгоритм розпізнавання, корпусна розмітка, цифровий агент, етика співтворчості.
________________________________________________________
Alla LUCHYK
National University of «Kyiv-Mohyla Academy»
2 Hryhorii Skovoroda Str., Kyiv, 04070, Ukraine
Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4218-355X
This article examines adverbial equivalents of the word (AEW) as markers of semantic states that modify action and form cognitive events in linguistic consciousness. Based on V. A. Shyrokov’s theory of semantic states, the evolutionary status of AEW is substantiated as constructions that combine grammatical stability, semantic multidimensionality, and functional flexibility. The study proposes a classification of over forty types of cognitive states referenced by AEW: temporal, emotional, cognitive, social, motivational, evaluative, topological, and others. AEW are presented as state lexemes capable of switching cognitive frames and actualizing emotional, social, temporal, motivational, and other parameters of linguistic behavior.
In collaboration with a digital agent (artificial intelligence), an algorithm for automated recognition of AEW was developed. It includes grammatical, syntactic, semantic, and intonational verification, as well as definitional validation. Experimental application of the algorithm to Ukrainian literary discourse (works by Lina Kostenko, Panas Myrny, Ivan Bahrianyi, Oleksandr Dovzhenko, among others) confirmed its effectiveness: the AI accurately identified AEW and provided commentary on their semantic function and type of state. Particular attention is given to the criterion of syntactic autonomy, which had not previously been verbalized in scholarly literature but proved crucial for avoiding homonymy.
The author assumes full responsibility for the scientific concept, structure, and conclusions, while acknowledging the contribution of the digital agent as a subject of analytical interaction. This approach aligns with the ethics of co-creation, which emphasizes transparency, recognition of AI’s role, and preservation of academic integrity. The proposed AEW model opens new prospects for corpus annotation, lexicography, NLP modeling, and the development of interdisciplinary methodology in contemporary linguistics.
Keywords: equivalents of the word, semantic states, state lexemes, cognitive frame, recognition algorithm, corpus annotation, digital agent, ethics of co-creation.
 mov_2025_6_3.pdf | [ ] | 358 Кб | 202 Завантаження |
