Вероніка Ярмак. Мовна мапа Балкан після розпаду СФРЮ: мови штокавської діасистеми
DOI 10.33190/0027-2833-343-2025-4-005
Вероніка ЯРМАК
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАY України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: veronikaarmak1@gmail
http://orcid.org/0000-0002-5670-4440
У статті розглядається складний і неоднозначний комплекс проблем, які стосуються тлумачення статусу мов штокавської діасистеми після розпаду СФРЮ: сербської, хорватської, бошняцької/боснійської та чорногорської. У центрі уваги авторки — огляд сучасної конфігурації мов штокавської діасистеми на мовній мапі Балканського півострова та особливості їхнього статусу і функціонування після розпаду союзної югославської держави. У дослідженні проаналізовано наслідки в різних сферах мовного розвитку, на які безпосередньо вплинув потужний геополітичний процес розпаду СФРЮ. Подано короткий огляд лінгвістичних праць фахівців з країн колишньої федеративної Югославії, українських та зарубіжних учених, у яких висвітлюється сучасний стан функціонування мов штокавської діасистеми як поліцентричних мов, а також питання, пов’язані зі ступенем спорідненості сербської, хорватської та української мов.
За матеріалами досліджень провідних сербських і українських мовознавців у статті також окреслено основні відмінності між сучасними сербською і хорватською мовами на фонологічному, лексичному та граматичному рівнях. Аналізуються й графічні особливості передачі імен відповідно до сербської або хорватської норм. Наводяться й деякі морфологічні відмінності (в оформленні закінчень дієслівних форм перфекта чоловічого роду, відмінності у формах першого майбутнього часу (Футур І) у сербській і хорватській мовах. Відзначаються певні відмінності між сербською, хорватською і бошняцькою мовами на дериваційному рівні; наявність декількох виразних варіантів — сербського і хорватського, а також боснійсько-герцеговинського і чорногорського. У статті зосереджено увагу на проблемах майбутнього розвитку сербської та хорватської мов і ступеня зрозумілості для їхніх носіїв у майбутньому.
Ключові слова: сербська мова, хорватська мова, бошняцька/боснійська, чорногорська мова.
Veronika YARMAK
O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: veronikaarmak 1@ gmail
https://orcid.org /0000-0002-5670-4440
LINGUISTIC MAP OF THE BALKANS AFTER THE COLLAPSE OF THE SFRY: LANGUAGES OF THE SHTOKAVIAN DIASYSTEM
The article examines a complex and ambiguous set of problems related to the interpretation of the status of the languages of the Shtokavian diasystem after the collapse of the SFRY: Serbian, Croatian, Bosniak / Bosnian and Montenegrin. The author focuses on a review of the current configuration of the languages of the Shtokavian diasystem on the linguistic map of the Balkan Peninsula and the features of their status and functioning after the collapse of the federal Yugoslav State. The study analyses a number of consequences in various areas of language development that were directly influenced by the powerful geopolitical process of the collapse of the SFRY. A brief review of linguistic works by specialists from the countries of the former federal Yugoslavia, Ukrainian and foreign scholars is presented, they highlight the current state of functioning of the languages of the Shtokavian diasystem as polycentric languages, as well as issues related to the degree of kinship between the Serbian, Croatian and Ukrainian languages.
Based on the research materials of leading Serbian and Ukrainian linguists, the article also outlines the main differences between the modern Serbian and Croatian languages at the phonological, lexical and grammatical levels. The graphic features of the transmission of names in accordance with Serbian or Croatian norms are also analyzed. Some morphological differences are also given (in the design of the endings of the verb forms of the perfect masculine, differences in the forms of the first future tense (Future I) in the Serbian and Croatian languages. Certain differences are noted between Serbian, Croatian and Bosnian at the derivational level; the presence of several expressive variants — Serbian and Croatian, as well as Bosnian-Herzegovinian and Montenegrin. The article focuses on the problems of the future development of the Serbian and Croatian languages and the degree of intelligibility for their speakers in the future.
Keywords : Serbian language, Croatian language, Bosniak / Bosnian, Montenegrin language.
 mov_4_2025_5.pdf | [ ] | 333 kB | 213 Downloads |
