Тетяна Черниш, Cергій Єрмоленко. Сатирична фонетика і «бойова» етимологія Оксани Бас-Кононенко як гібридний жанр українського лінгвістичного дискурсу

DOI 10.33190/0027-2833-343-2025-4-004

Тетяна ЧЕРНИШ
Інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
бульв. Шевченка, 4, м. Київ, 01601, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-2761-5617

Cергій ЄРМОЛЕНКО
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-1340-0444

Обʼєктом дослідження у статті є сатиричні мікротексти, створені О.В.Бас-Ко­ноненко в рамках її медіапроєкту #МоваЗброяФонетикаПриціл і згодом зібрані й опубліковані окремою книжкою. Завданням статті є семантико-комунікативна, структурна, функційна й історико-типологічна характеристика того оригінального гібридного жанру лінгвістичного дискурсу, який реалізують ці мініатюри. Автори розглядають їх як специфічну креативну форму філологічного реагування на повно­масштабну російську агресію. Становлячи прояв мовної самооборони (у розумінні А.Вeжбицької), сатирична фонетика Бас-Кононенко представляє Велику війну як протиставлення й протистояння не лише української та російської мов, а й насампе­ред мовних компетенцій українців та росіян. Бас-Кононенко здійснює це за допомо­гою встановлення паронімічних міжмовних відношень, що дістають мовно-ігрове витлумачення в дусі «бойової» етимології, а картини світу, властиві обом цим мо­вам, унаслідок таких квазіетимологічних прочитань набувають характеру опозиції «світу» й «антисвіту». Карикатурно-пародійне зображення нею того, як витлума­чують росіяни фонетичну та внутрішню форму українських мовних утворень, по­стає як закономірний наслідок їхнього параноїдального несприйняття окремішності української мови як самостійного словʼянського ідіому. Також стилістично доціль­ним є саркастичний спосіб репрезентації Бас-Коненко російської фонетики засоба­ми української абетки. У підставі ефективності обраних нею моделей сатиричного зображення лежить вроджена орієнтація людської психіки на іконічне сприйняття взаємовідносин між планами вираження й змісту мовного знаку. В історико-типологічному плані створений Бас-Кононенко гібридний жанр виявляє спорідненість із традиціями бароко й водночас із поетикою постмодерну.

Ключові слова : мовна самооборона, російсько-українська війна, сатирична фонетика, внутрішня форма, паронімія, квазі-етимологія.

 

---

 Tetiana CHERNYSH

Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Kyiv, Ukraine

Email: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

https://orcid.org/0000-0002-2761-5617

Sergii YERMOLENKO

O. Potebnia Institiute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine

4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine

Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

https://orcid.org/0000-0003-1340-0444

OKSANA BAS-KONONENKO’S SATIRICAL PHONETICS AND «COMBAT» ETYMOLOGY AS A HYBRID GENRE OF UKRAINIAN LINGUISTIC DISCOURSE.

The subject matter of this article is O.V. Bas-Kononenko’s satirical microtexts, first posted on Facebook within the framework of her Internet project #МоваЗброяФонетикаПриціл, and then collected and published as an eponymous book. The author discusses the semantic-communicative, structural, functional, and historical-typological characteristics of the innovative hybrid genre of linguistic discourse manifested by these microtexts, which Bas-Kononenko created as a specific form of creative philological response to the full-scale Russian aggression. As a manifestation of linguistic self-defence (in terms of A. Wierzbicka’s theory), Bas-Kononenkoʼs satirical phonetics presents the Great War as the Ukrainian vs. Russian language opposition and confrontation as well as that of the linguistic competencies of the Ukrainians and the Russians. It does so by establishing paronymic interlingual relations, which it then interprets, by means of word-play within the framework of the author’s «combat» etymology. As a result of this quasi-etymological treatment, the world pictures that inhere in both of these languages are construed as the opposition of «world» vs. «anti-world». In particular, the grotesque and ludicrous interpretation of the phonetic and inner form of Ukrainian linguistic items by the Russians as depicted by her appears to the reader as a natural consequence of their paranoid denial of the Ukrainian language. Also stylistically effective is her satirical presentation of Russian pronunciation by the Ukrainian alphabet. The suggestiveness of the models of satirical representation employed by the author is based on the innate orientation of the human psyche to the iconic perception of the relationship of signifiant and signifié within the linguistic sign. From a historical and typological viewpoint, the hybrid discursive genre created by Bas-Kononenko shows an affinity with the traditions of the Baroque and at the same time with postmodernistic poetics.

Keywords: linguistic self-defence, the Russo-Ukrainian war, satirical phonetics, inner form, paronymy, quasi-etymology.

 

---