Пилип Селігей. Рідкісні та унікальні явища в мовах світу: чому вони цікаві не тільки типологам? 2
DOI 10.33190/0027-2833-343-2025-4-002
Пилип СЕЛІГЕЙ
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972
Унікальний образ мови не в останню чергу формується завдяки народним говорам, які здатні тривко зберігати архаїчні елементи, нести в собі сліди давніх міграцій і контактів із суміжними мовами. Специфічність національної мови проявляється не лише в особливих діалектних рисах, а й у характері діалектного членування загалом. Із цього погляду протиставляються мови з дуже слабкою та дуже сильною діалектною роздрібненістю.
У мов першої групи усно-розмовне мовлення настільки однорідне, що практично не дає підстав для виділення якихось чітко окреслених говорів. Мовці не просто безперешкодно розуміють одне одного, а й не можуть напевно визначити, у якому саме краї живе їхній співрозмовник, з якого регіону він походить. Класичний приклад такої мови — ісландська. Це єдина європейська мова, що не має жодних територіальних діалектів; фонетичні, граматичні, лексичні норми єдині для всього її ареалу; відмінностей між усно-розмовним і літературним мовленням майже немає. За дванадцять століть, що існує мова, ніколи не виникало навіть тенденції до діалектного розмежування.
Pylyp SELIHEY
О. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
Hrushevskoho Str., 4, Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972
RARE AND UNIQUE PHENOMENA IN LANGUAGES OF THE WORLD: WHY DO THEY CONCERN MORE THAN JUST TYPOLOGISTS? 2
This article provides an overview of rare and unique phenomena in the world’s languages as an important but insufficiently explored dimension of linguistic typology. While linguistic research has traditionally focused on identifying what languages have in common, recent studies increasingly draw attention to the specific and the exceptional. The paper presents examples of linguistic «unique features» across various levels: phonetic (exotic phonemes, extreme inventories of vowels and consonants, unusual prosodic patterns), morphological (unique cases, the highest number of cases, rare grammatical categories and classifiers), syntactic (atypical word order), lexical (distinctive vocabulary, unusual ratios of native to borrowed items), graphic (unique graphemes, alphabets, writing systems), and orthographic (non-standard capitalization and punctuation practices, degrees of correspondence between pronunciation and spelling).
The discussion also covers other rare features: atypical dialectal division within a language, a sharp gap between vernacular varieties and the literary standard, the existence of multiple standards, the antiquity of a written tradition and preservation of archaic traits, special positions of languages within genealogical classification, and more. The article shows that a language’s distinctiveness may be expressed not only through individual unique features, but also through an inimitable combination of typological traits that are not unique in themselves.
Such features not only shape a language’s distinctive profile, but also underpin its individuality and, ultimately, contribute to the linguistic and national diversity of the planet. For this reason, they should be examined not only within the scope of linguistic typology, but also from the perspectives of sociolinguistics, ecolinguistics, ethnolinguistics, and language pedagogy. Continued research into linguistic «unique features» is essential for a fuller and more objective understanding of humanity’s linguistic landscape.
Keywords: unique features of languages, rare linguistic traits, linguistic distinctiveness, world languages, linguistic typology.
 mov_4_2025_2.pdf | [ ] | 457 kB | 484 Downloads |
