Леся Ажнюк. Концепт «пропаганда» з позицій прагматичної та юридичної лінгвістики
DOI 10.33190/0027-2833-343-2025-4-006
Леся АЖНЮК
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України,
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001,Україна.
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-0095-0914
У статті представлено теоретичне обґрунтування алгоритму лінгвістичної кваліфікації вербальних дій, щодо яких використовують лінгвоюридичний термін пропаганда. Відповідно до приписів Кримінального кодексу України забороняється пропаганда війни, комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і пропаганда з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини територій України, уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України. Оскільки термін пропаганда використовується в Кримінальному кодексі України для позначення окремої категорії злочинів, при проведенні лінгвістичної експертизи вчинення відповідної вербальної дії має діагностуватися за вичерпним набором лінгвопрагматичних ознак і критеріїв.
Щоб кваліфікувати вербальні дії як пропаганду, необхідно розуміти її лінгвопрагматичні параметри. Слід ураховувати, хто є суб’єктом пропаганди, на кого вона скерована, яким є прагматичний зміст цієї вербальної дії, яким є її ілокутивний інструментарій і в який спосіб ця вербальна дія може вчинятися в сучасній суспільно-політичній комунікації. Щоб дати пропаганді лінгвоюридичне визначення, на яке може спиратися лінгвістична експертиза, важливо чітко виділити її дистинктивні ознаки й таким чином відмежувати вербальну дію «пропаганда» від інших протиправних вербальних дій, подібних за своєю комунікативною спрямованістю, для яких також характерні персуазивність і сугестія. У статті аналізуються ті лінгвопрагматичні особливості сучасного пропагандистського дискурсу, які можуть бути діагностичними. Виділено лінгвопрагматичні критерії та дистинктивні ознаки, поєднання яких у певному комунікативному контексті дозволяє кваліфікувати вербальні дії як пропаганду відповідного змісту.
Ключові слова: юридична лінгвістика, прагмалінгвістика, лінгвістична експертиза, суспільно-політична комунікація, вербальний злочин, політичний наратив, пропаганда.
Lesia AZHNIUK
Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
4 Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-0095-0914
THE NOTION OF «PROPAGANDA» IN THE FRAMEWORK OF PRAGMATIC AND LEGAL LINGUISTICS
The article presents a theoretical substantiation of an algorithm for the linguistic qualification of verbal actions described by the legal-linguistic term propaganda. According to the provisions of the Criminal Code of Ukraine, propaganda of war, communist and national-socialist (Nazi) totalitarian regimes, and propaganda aimed at facilitating armed aggression against Ukraine, establishing and consolidating the temporary occupation of parts of Ukraine’s territory, and evading responsibility for the aggressor state’s military aggression against Ukraine are all prohibited. Since the term propaganda is used in the Criminal Code of Ukraine to denote a distinct category of crimes, the commission of such verbal acts must be diagnosed in linguistic expert examination through an exhaustive set of linguo-pragmatic features and criteria.
To qualify verbal actions as propaganda, it is necessary to understand their linguo-pragmatic parameters. This involves identifying who the subject of propaganda is, who the target audience is, the pragmatic content of the verbal act, the illocutionary means used, and the manner in which such an act may be performed in modern socio-political communication. In order to provide a legal-linguistic definition of propaganda applicable to linguistic expert examination, it is crucial to clearly identify its distinctive features and thus differentiate the verbal act of propaganda from other verbal acts with a similar communicative orientation — those that also involve persuasion and suggestion — and especially from those that are likewise classified as crimes under the Criminal Code of Ukraine. The article analyzes those linguo-pragmatic characteristics of modern propagandist discourse that may serve as diagnostic indicators. It outlines the linguo-pragmatic criteria and distinctive features whose combination within a particular communicative context allows verbal actions to be qualified. as propaganda of a certain kind.
Keywords: legal linguistics, pragmatic linguistics, linguistic expertise, socio-political communication, verbal crime, political narrative, propaganda.
 mov_4_2025_6.pdf | [ ] | 320 kB | 270 Downloads |
