Пилип Селігей. Рідкісні та унікальні явища в мовах світу: чому вони цікаві не тільки типологам? 1
DOI 10.33190/0027-2833-342-2025-3-002
Пилип СЕЛІГЕЙ
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972
Стаття оглядово простежує рідкісні та унікальні явища в мовах світу як важливий, але недостатньо вивчений аспект лінгвістичної типології. Традиційно лінгвістика тяжіє до виявлення спільного в мовах, проте сучасні дослідження дедалі частіше звертають увагу на специфічне та виняткове. У статті наведено приклади унікалій на різних мовних рівнях: фонетичному (екзотичні фонеми, гранична кількість голосних і приголосних, незвичайні просодичні явища), морфологічному (унікальні відмінки, найбільша кількість відмінків, рідкісні грамеми та класифікатори), синтаксичному (нетиповий порядок слів), лексичному (самобутня лексика, особливе співвідношення питомого та запозиченого), графіки (унікальні графеми, абетки, системи письма), правопису (нестандартний ужиток великих літер і розділових знаків, ступінь відповідності між вимовою та написанням).
Розглянуто й інші рідкісні явища: нетипове діалектне членування мови, розрив між народними говорами та літературним стандартом, наявність у мови кількох стандартів, ступінь давності писемної мови та збереженості архаїчних рис, особливе становище мов у генеалогічній класифікації тощо. Показано, що самобутність мови може виявлятися не лише в окремих унікальних рисах, а й у неповторному сплаві типологічних рис, які самі по собі не є унікальними.
Специфічні риси не просто творять самобутній образ мови, а й слугують підставою її окремішності й у кінцевому підсумку формують мовно-національне розмаїття Землі. Саме тому такі риси потрібно вивчати, виходячи із завдань не лише лінгвістичної типології, а й соціолінгвістики, еколінгвістики, етнолінгвістики, лінгводидактики. Подальше дослідження унікалій — запорука більш повного й об’єктивного осмислення мовної картини людства.
Ключові слова: унікальні риси мов, рідкісні риси мов, мовна самобутність, мови світу, лінгвістична типологія.
Pylyp SELIHEY
О. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine
Hrushevskoho Str., 4, Kyiv, 01001, Ukraine
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972
RARE AND UNIQUE PHENOMENA IN LANGUAGES OF THE WORLD: WHY DO THEY CONCERN MORE THAN JUST TYPOLOGISTS? 1-2
This article provides an overview of rare and unique phenomena in the world’s languages as an important but insufficiently explored dimension of linguistic typology. While linguistic research has traditionally focused on identifying what languages have in common, recent studies increasingly draw attention to the specific and the exceptional. The paper presents examples of linguistic «unique features» across various levels: phonetic (exotic phonemes, extreme inventories of vowels and consonants, unusual prosodic patterns), morphological (unique cases, the highest number of cases, rare grammatical categories and classifiers), syntactic (atypical word order), lexical (distinctive vocabulary, unusual ratios of native to borrowed items), graphic (unique graphemes, alphabets, writing systems), and orthographic (non-standard capitalization and punctuation practices, degrees of correspondence between pronunciation and spelling).
The discussion also covers other rare features: atypical dialectal division within a language, a sharp gap between vernacular varieties and the literary standard, the existence of multiple standards, the antiquity of a written tradition and preservation of archaic traits, special positions of languages within genealogical classification, and more. The article shows that a language’s distinctiveness may be expressed not only through individual unique features, but also through an inimitable combination of typological traits that are not unique in themselves.
Such features not only shape a language’s distinctive profile, but also underpin its individuality and, ultimately, contribute to the linguistic and national diversity of the planet. For this reason, they should be examined not only within the scope of linguistic typology, but also from the perspectives of sociolinguistics, ecolinguistics, ethnolinguistics, and language pedagogy. Continued research into linguistic «unique features» is essential for a fuller and more objective understanding of humanity’s linguistic landscape.
Keywords: unique features of languages, rare linguistic traits, linguistic distinctiveness, world languages, linguistic typology.
 mov_2025_3_3.pdf | [ ] | 554 kB | 376 Downloads |
