Надія Баландіна. Медіатизація реальності як чинник розвитку лексичної системи
DOI 10.33190/0027-2833-342-2025-3-005
Надія БАЛАНДІНА
Інститут гуманітарних наук
Національного університету «Одеська політехніка»
пр. Шевченка, 1, м. Одеса, 65044, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-6933-838X
У статті показано специфіку становлення лексем з компонентом медіа як репрезентантів сучасного медіасередовища. На основі фактичного матеріалу, укладеного за результатами вибірки з українського сектору інтернету, наукових джерел та лексикографічних праць, простежено процес неосемантизації компонента медіа — від «посередника» до широкого метапоняття на позначення сучасного медіатизованого середовища. На прикладі наукового дискурсу виявлено специфіку входження лексем у мовний ужиток, показано живі процеси морфологічної адаптації та правописної фіксації. Доведено, що дібраний корпус інновацій є відкритою динамічною системою, що підтверджено динамікою їх опису в словниках та вибіркою з наукових джерел. Неолексеми систематизовано за словотвірними, лексико-граматичними та лексико-семантичними ознаками. У результаті систематизації з’ясовано активність компонента медіа в дериваційних процесах: у 94,5% він виступає частиною складних слів. Виявлено помітну його мобільність у словотвірній структурі складних слів, проте у 87,12% він знаходиться в препозиції. Переважну більшість одиниць становлять іменники — 93,8%, на інші частини мови припадає 6,2%. Крізь призму лексичних інновацій та польового принципу їх організації показано структуру сучасного медіасередовища, вербалізованого у вигляді однойменного макрополя МЕДІАСЕРЕДОВИЩЕ, у межах якого виокремлено мідіполя — ТЕХНІЧНЕ, ТЕХНОЛОГІЧНЕ і СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНЕ з подальшим поділом на мініполя. Доведено, що виділені лексико-семантичні поля мають ієрархічну структуру з ядром, центром і периферією, одиниці якої об’єднані спільним (інваріантним) значенням, пов’язаним семантично й асоціативно. Лексика в кожному з полів може слугувати своєрідним індикатором процесів медіатизації соціосистеми, як у цілому, так і її ділянок зокрема.
Ключові слова: медіадетермінізм, медіатизація, вербалізація, неолексеми з компонентом медіа, словотвірні, лексико-граматичні та лексико-семантичні ознаки.
Nadiya BALANDINA
Institute of Humanities
Odesа Polytechnic National University
1 Shevchenko аv., Odesa, 65044, Ukraine
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-6933-838X
MEDIATIZATION OF REALITY AS A FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF THE LEXICAL SYSTEM
The article shows the specifics of the formation of lexemes with the media component (media-, -media, -media-) as representatives of the modern media environment. On the basis of factual material compiled on the basis of a sample from the Ukrainian Internet sector, scientific sources and lexicographical works, the process of neosemantization of the media component is traced ― from «intermediary» to a broad meta-concept for the modern media environment. On the example of scientific discourse, the specifics of the entry of lexemes into linguistic usage are revealed, and the living processes of morphological adaptation and spelling fixation are shown. It is proved that the selected corpus of innovations is an open dynamic system, which is confirmed by the dynamics of their description in dictionaries and a sample from scientific sources. The neоlexemes are systematized by word-formation, lexical-grammatical and lexical-semantic features. As a result of the systematization, the activity of the media component in derivational processes has been revealed: in 94.5% of cases it is a part of compound words. Its significant mobility in the word-formation structure of compound words has been revealed, but in 87.12% of them it is in preposition. The vast majority of units are nouns — 93.8%, other parts of speech account for 6.2%. Through the prism of lexical innovations and the field principle of their organization, the structure of the modern media environment is shown, verbalized in the form of the eponymous macrofield MEDIA ENVIRONMENT, within which the midfields are distinguished — TECHNICAL, TECHNOLOGICAL and SOCIAL AND COMMUNICATIONAL, with further division into mini-fields. It is proved that the identified lexical and semantic fields have a hierarchical structure with a core, center and periphery, the units of which are united by a common (invariant) meaning, semantically and associatively related. The vocabulary in each of the fields can serve as a kind of indicator of the processes of mediatization of the social system as a whole and its parts in particular.
Keywords: media determinism, mediatization, verbalization, neolexemes with a media component, word-formation, lexical-grammatical and lexical-semantic features.
 mov_2025_3_6.pdf | [ ] | 284 kB | 330 Downloads |
