Вероніка Ярмак. Переклад сербської художньої та наукової літератури в Україні як віддзеркалення сучасних міжслов’янських мовно-культурних контактів. 2

https://doi.org/10.33190/0027-2833-340-2025-1-002

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-5670-4440

Переклад наукового тексту з сербської мови українською часто приховує в собі чимало «підводних каменів», пов’язаних не лише з труднощами пере­кладу, скажімо, складних концептуальних абзаців, громіздких конструкцій, простих (на перший погляд) багатозначних слів, які можуть виступати в ролі різних частин мови, а й з пошуком варіантів, що визначаються виключно роллю мікроконтексту, яка є вирішальною для добору правильного україн­ського еквіваленту. Тож нерідко спонукають до роздумів навіть прості слова, які звучать практично однаково, але належать до різних частин мови і мають абсолютно різне смислове навантаження. Наведімо декілька «класичних» у цьому відношенні прикладів з монографії відомого сербського філолога Д. Айдачича «Еротославія. Перетворення Ероса у словʼянських літерату­рах», яку переклала українською мовою авторка цієї статті: «Како усмени певач епике изражава став колектива, jасно jе да се ова оцена не разликуjе од оцене слушалаца» (Аjдачић 2013 : 29) — «Оскільки творець усної епіки виражає загальну думку, стає зрозумілим, що ця оцінка не відрізняється від оцінки слухачів» (Айдачич 2015 : 36).

_________________________________________________________________________________________

Veronika Yarmak. Translation of Serbian fiction and scientific literature in Ukraine as a reflection of contemporary inter-Slavic linguistic and cultural contacts. 2

 

The article deals with the analysis of problems of equivalence between the translation

and the original through the lens of reception of modern Serbian fiction (prose works

by V. Ognjenović) and the best examples of Serbian and Croatian science (philological

research works of D. Aidačić, B. Sikimić, A. Zaradija-Kiš) and popular scientific

literature (collective monograph of Serbian historians M. Popović, M. Timotijević and

1. Ristović «History of the private life of Serbs: from the Middle Ages to the present»)

in Ukraine. The study of problems related to the equivalence between the translation

and the original is based on the author’s own translation experience. In this research,

the methods of linguistic description, linguistic observation, semantic and structural

analysis, contrastive and typological analysis have been used. The results of the study

summarize the translation experience and can serve as a contribution to the treasury of

Serbian-Ukrainian and Croatian-Ukrainian cultural interaction. The conclusions identify

the most effective translation techniques, strategies, and solutions aimed at achieving

semantic and stylistic equivalence of the translation and the original: domestication and

foreignization, combination of these strategies; morphological replacement of preterit

forms of the verb; various types of compensation; addition; changes in the field of Serbian

syntax; reproduction of colloquial and slang vocabulary, etc. Specific features of mentality

of various Slavic peoples, which cause differences in pictures of the world, the role and

range of modern translation approaches and methods, as well as various types of necessary

morphological and punctuational variations, are considered. The main features of Serbian

fiction literary and scientific styles and the ways of achieving perfection of the discourse

(in terms of contents and form), as well as and the ways of reproducing their peculiarities

by means of the Ukrainian language have been determined.

 

Keywords: Serbian-Ukrainian translation, equivalence and adequacy of translation,

translational transformations, compensation in translation, morphological replacement,

addition, strategies of domestication and foreignization

REFERENCES

Andrić D. (1976). Dvosmerni rečnik srpskog žargona i žargonu srodnih reči i izraza. Beograd: Beogradski izdavačko-grafički zavod. [In Serbian].

Antonić I. (2001). Vremenska rečenica. Sremska Karlovci — Novi Sad: Izdzvačka knjižarnica Zorana Stojanovića.

Ašić T., Stanojević V. (2007). U upotrebi glagolskih vremena u razgovornom srpskom jeziku — zašto aorust ipak opstaje. Srpski jezik i društvena kretanja. Zbornik radova. R. Simić (Resp. Ed.), Kragujevac: FILUM, 155–170. [In Serbian].

Azhniuk B. M. (1989). Anhliiska frazeolohiia u kulturno-etnichnomu vysvitlenni: monohrafiia. Kyiv: Naukova dumka. [In Ukrainian].

Azhniuk B. M. (2012). Pereklad i mizhmovna identyfikatsiia vlasnykh imen. Akademik Oleksandr Savych Melnychuk i suchasne movoznavstvo: zbirnyk naukovykh prats do 90-richchia z dnia narodzhennia. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 228–236. [In Ukrainian].

Bulakhovskyi LA. (1946). Serbskyi narodnyi epos. Serbski epichni pisni. (Vstupni stattya ta slovnychok-poyasnennya L. A. Bulakhovskoho). Kyiv: DVKhL. [In Ukrainian]. 

Cherednychenko O. I. (2022). Pereklad i perekladoznavstvo v nezalezhnii Ukraini: Pidsumky ta perspektyvy. Styl i pereklad. Iss. 1 (8), 18–81. [In Ukrainian].

Cherednychenko O. I. (2007). Pro movu i pereklad. Kyiv: Lybid. [In Ukrainian].

Dobroliozha H. M. (2003). Krasne slovo — yak zolotyi kliuch: Postiini narodni porivniannya v hovirkakh Serednioho Polissia ta sumizhnykh terytorii. Zhytomyr: Volyn. [In Ukrainian].

Grković-Mejdžor J. (2013). Istorijska lingistika: kognitivno-tipološke studuje. Sremski Karlovci — Novi Sad: Izdavačka knjižarnica Zorana Stojanvića. [In Serbian].

Ivić M. (2007). Raspravljanja o jeziku u vremenu globalizicije. Zbornik Matice srpske za jezik i književnost, 55(1), 7–10.