Катерина Глуховцева, Ірина Глуховцева. Концепт слово, мова в поетичній творчості Дмитра Павличка

https://doi.org/10.33190/0027-2833-340-2025-1-005

Катерина ГЛУХОВЦЕВА
Навчально-науковий інститут філології і журналістики
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
вул. Івана Банки, 3, м. Полтава, 36006, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/ 0000-0002-5581-2204

Ірина ГЛУХОВЦЕВА
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
вул. Іоанна Павла ІІ, 17, м. Київ, 01042, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/ 0000-0002-3265-4733

У статті розглянуто концепти слово, мова в поетичному доробку Д. Павличка, що вербалізований багатьма лексемами, серед яких ми виділяємо центр і перифе­рію. До центру названого концептуального поля належать лексеми слово і мова, до периферії — глагол, суржик, пісня-мова, український словник, лексикон, матюки та ін. Значення центральних вербалізаторів можуть переплітатися, накладатися один на одного. Додаткових смислових відтінків набуває лексема слово в контекстуальній кореляції з номенами здорова нація, народ, держава, територія, земля, для яких мова є ідентифікатором, бо свідчить про незалежність нації, самостійність держави, автохтонність народу. Співвіднесення поетичного образу слова з назвами суспіль­но-політичної сфери допомагає осмислити значення мови для становлення держав­ності в Україні.

Реалізація концепту слово здійснена із залученням найменувань морально-етич­ного змісту — невмирущість, свобода, дух народу, кров предків. Поет ототожнює слово з людиною, створюючи його персоніфікований образ. Таким чином митець демонструє глибинні витоки української мови, її зв’язок із ментальністю народу, що відображено в назвах навколишньої дійсності.

Одним з поширених прийомів образності та логічної побудови думки в аналі­зованих висловленнях про слово є аналогія, при якій відбувається перетин інфор­маційних потоків кількох сфер. Тому слово української мови в поетичному доробку Д. Павличка — це щоденне чудо, сонце, серце, крові гордий спів, пісня, відвага, сила, сім’я, душа нескована, надія і наснага, чертог, що надає неповторних нових коно­тацій усьому висловленню, підкреслює зв’язок рідної мови з ментальністю народу. Поет говорить також про здобутки українців у галузі літературної творчості, називаючи мовотворчість Т. Шевченка зоряницею Кобзаря, творчість Лесі Українки й І. Франка — зіркою Лесиною і Франковою, вірші М. Рильського — Рильського ясною зорею. Мова у віршах поета постає як завоювання багатьох поколінь борців за її процвітання. Носіїв мови Д. Павличко поділив на дві групи: з одного боку, на­род, братове, а з другого, — перевертні, хохли, моголи, чиновники студені, племено безлобе, яничари, покручі.

Лексема слово набуває нових семантичних ознак у сполученні з означеннями рідне, сяюче, гостре, просте, затаєне, нерідне, мамине, материнське, своє, наше, праведне, мудре, вічне, зряче, слово з криці.

Ключові слова: концепт, метафора, аналогія, антоніми, смислові відтінки. ­

 ____________________________________________________________________________

Kateryna Hlukhovtseva, Iryna Hlukhovtseva. The concepts of СЛОВОand МОВА in Dmytro Pavlychkoʼs poetic creativity

The article examines the concept of word, language in the poetic work of D. Pavlychko, which is verbalized by many lexemes, among which we distinguish the center and the periphery. The lexemes word and language belong to the center of the named conceptual field, and the periphery includes the verb, surzhyk, song-language, Ukrainian dictionary, lexicon, swear words, etc. The meanings of the central verbalisers can be intertwined, superimposed on each other. The lexeme word acquires additional semantic shades in the context of such nomens as a healthy nation, people, state, territory, land, for which language is an identifier, because it indicates the independence of the nation, the independence of the state, the autochthonous nature of the people who have lived on this land since time immemorial. Correlating the poetic image of the word with the names of the socio-political sphere helps to comprehend the importance of language for the formation of the state in Ukraine. The implementation of the concept of word is also carried out with the involvement of names of moral and ethical content — immortality, freedom, the spirit of the people, and the blood of ancestors. The poet identifies the word with a person, creating a personified image of the word. Thus, the poet demonstrates the deep origins of the Ukrainian language, its connection with the mentality of the people, which is reflected in the names of the surrounding reality. For the average native speaker of the Ukrainian language, the word is a daily miracle, sun, heart, blood, a proud song, courage, strength, family, an unfettered soul, hope and inspiration, a palace, which also give unique new connotations to the entire expression, emphasize that individuals associate their native language primarily with their native home, mother, and family. The poet also speaks about the achievements of Ukrainians in the field of literary creativity, calling the language creativity of T. Shevchenko — the dawn of Kobzar, the creativity of Lesia Ukrainka and I. Franko — the star of Lesia and Franko, the poems of M. Rylskyi — Rylskyi’s bright dawn. The language in the poet’s poems appears as the conquest of many generations of fighters for its prosperity. D. Pavlychko divided the speakers of the language into two groups. On the one hand, nation and brothers, and on the other — werewolves, khokhols, mughals, cold officials, foreheadless tribe, janissaries, and worthless people. The lexeme word acquires new semantic features in combination with the definitions of native, shining, sharp, simple, hidden, non-native, mother’s, maternal, own, our, righteous, wise, eternal, sighted, and the word from the scream.

Keywords: concept, metaphor, analogy, antonyms, semantic nuances.

REFERENCES

Farion I. (2017). Shevchenkiv kontsept slovo u retseptsii Dmytra Dontsova. URL: https:// blogs.pravda.com.ua/authors/farion/58c26d6a53ccf/ (last accessed: 25.11.2024). [In Ukrainian].

Fedurko M. (2014). Fenomen movy-slova u prostori Shevchenkovoho svitu. Ridne slovo v etnokulturnomu vymiri: zbirnyk naukovykh prats. Drohobych: Posvit, 68–77. [In Ukrainian].

Hladyr Yu. F. (2011). Kontsept slovo u poezii Mykoly Vinhranovskoho. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu im. V. O. Sukhomlynskoho. Vol. 4. Filolohichni nauky. Iss. 8, 18–23. [In Ukrainian].

Hlukhovtseva I. (2024). Mova — ne narod, a natsiia y derzhava (Dmytro Pavlychko pro movu). Stratehichni innovatsii sotsialnykh komunikatsii ta inozemnoi filolohii v umovakh kryzy. Materialy I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Sumy, 1 chervnia 2024 r.). M. M. Nabok (Comp.). Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet, 343–348. [In Ukrainian].

Kovtoniuk N. P. (2015). Polisemantychnyi kontsept «slova» v prozi E. Andiievskoi. Naukovyi visnyk MDU im. V. O. Sukhomlynskoho. Filolohichni nauky (literaturoznavstvo), (1), 74–78. [In Ukrainian].

Mekh N. O. (2008). Interpretatsiia kontseptiv slovo, mova v ukrainskii kulturnii tradytsii. Pereiaslav-Khmelnytskyi: Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. H. S. Skovorody. [In Ukrainian].

Mekh N. O. (2005). Naskrizni kontsepty slovo, mova, dumka u filosofsko-relihiinii ta movnii kartynakh svitu Hryhoriia Skovorody. Kyiv. [In Ukrainian].

Mochalova N. S. (2015). Kontsept slovo v ukrainskyi movnii kartyni svitu. Humanitarnyi visnyk NUK. Mykolaiv : NUK, Vyp. 8. S. 39–41. [In Ukrainian].