Назарій Назаров. Літописний епізод про печенізьку облогу Києва: реконструйований текст та його форма
https://doi.org/10.33190/0027-2833-339-2024-6-003
Nazarii NAZAROV
CNRS / Musée de l’Homme, Paris
17 Pl. du Trocadéro et du 11 Novembre, 75116 Paris
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-9051-7382
У статті показано складний звязок між історією тексту та його поетикою, а також іншими рівнями мовної організації, зокрема з синтаксисом. На прикладі одного епізоду Повісті минулих літ показано можливості текстуальної реконструкції та її вплив на розуміння поетичної форми тексту, який раніше вважався суто прозовим. Втім, серії лексичних повторів, а також паралелізм довжини просодичних сегментів, як і вживання фокалізаційних часток, вказують складну поетичну та риторичну форму аналізованого фрагмента. Для реконструкції вихідного текстуального стану були залучені такі свідки тексту: Лаврентіївський, Іпатський, Радзивіллівський та Острозький рукописи Повісті минулих літ, а також Комісійний та Троїцький рукописи Першого новгородського літопису. Внаслідок зіставлення двох гілок традиції передачі тексту ми зясували, як виглядав текст фрагмента на момент їхнього розходження. Послідовно додержуючи елементарних правил текстології (обирати з двох альтернативних читань коротше або ж складніше), ми отримали варті уваги результати. Так, виявилося, що частка же вживається лише у випадку зміни просторового чи психологічного фокусу нарації. Натомість сполучник і фігурує значно рідше, ніж у пізніших станах тексту. Виявилося, що він з’являється майже завжди між реченнями з аористом та іншими дієслівними часами. Таким чином, це не і сурядний, а давніший і – протиставний. Таким чином підверджується раніше висловлена в публікаціях автора ідея про те, що окремі завершені епізоди найдавнішого літопису слід досліджувати як окремі, завершені твори зі своєю текстуальною історією та своєрідною поетикою.
Ключові слова: Київська Русь, літопис, поетика, історія тексту, стилістика, синтаксис
The article shows the complex connections that exist between the history of a text and its poetics, as well as other levels of linguistic organisation, in particular, syntax. One fragment from the Tale of Bygone Years demonstrates the possibilities of textual reconstruction and its implications for understanding the poetic form of texts that were previously considered purely prose. However, the series of lexical repetitions, the parallelism between the lengths of prosodic segments, and the use of focalisation particles indicate that the analysed fragment is written in a complex poetic and rhetorical form. For the reconstruction of the original textual state, the following text witnesses were involved: the Laurentian, Hypatian, Radziviłł, and Ostroh manuscripts of the Tale of Bygone Years, as well as the Commission and Trinity manuscripts of the First Novgorod Chronicle. As a result of comparing the two branches of the text transmission tradition, we found out what the text of the fragment looked like at the time of their divergence. Consistently following the elementary rules of textology (choose the shorter or the more difficult of the two alternative readings), we obtained noteworthy results. Thus, it turned out that the particle že is used only in the case of a change in the spatial or psychological focus of the narrative. Instead, the conjunction i is employed much less often than in later states of the text. It turned out that it appears almost always between sentences with the aorist and other verb tenses. Thas means that it was a contrastive conjunction rather than cummulative. Thus, the idea previously expressed in the author’s publications that individual completed episodes of the most ancient chronicle should be studied as separate, completed works with their own textual history and their own unique poetics is confirmed.
Keywords: Kyiv Rus, chronicle, poetics, history of the text, stylistics, syntax
 mov_2024_6_3.pdf | [ ] | 440 kB | 278 Downloads |
