Людмила Даниленко. Пам’ять у лінгвістичному і соціокультурному вимірах

https://doi.org/10.33190/0027-2833-334-2024-1-003

Навчально-науковий інститут філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
вул. Володимирська, 64/13, м. Київ, 01601, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org./0000-0002-1812-973X

У статті досліджено лінгвістичні характеристики поняття «пам’ять» як одного з ключових культурних концептів серед інших, смисложиттєвих — людина, буття, мова, слово. Вихідним стало положення, що пам’ять — психологічна категорія, яка по-різному вербалізується мовними засобами, моделює синонімічні ряди, мен­тальні образні форми. Зауважено, що слово-поняття пам’ять корелює зі словами свідомість, спогад, уява, розум, знання, сьогодення крізь призму індивідуального і колективного досвіду минулого, виступає інструментом оцінки людського буття. У порівняльному аспекті розглянуто семантику дієслова української мови запам’я­тати й чеської мови zapomnět, а також споріднених з ними іменників незабудка і pomněnka. Дієслова, маючи на перший погляд подібну граматичну структуру, ха­рактеризуються в сучасних літературних мовах антонімічними значеннями. Про­аналізовано лінгвістичні чинники, за яких первісна семантична ознака кореня pomn- ( пам’ят-) «пам’ятати» розвинулася до протилежного значення в чеському дієслові zapomnět «забути/ не запам’ятати щось». Відзначено, що під впливом ін­ших слов’янських мов паралельне вживання в XVI−XVII ст. в українській мові двох синонімічних слів — пам’ятати і помнити — спричинилося до того, що слово пам’ятати витіснило з ужитку слово помнити. Досліджено семантику пам’яті в інтерпретації образних засобів — метафор і фразеології, які демонструють ознаки високої семантичної стабільності, відтворюваності в мові по пам’яті, відтак мають статус колективних спогадів. Наведений у статті матеріал свідчить, що концепту­альне поле пам’яті структурують поняття, релевантні як для окремого індивіда, так і для всієї людської спільноти в конкретному часовому вимірі та мають значний аксіологічний потенціал.

Ключові слова: концепт пам’ять, семантика, конотації, метафоричні і фразеологічні засоби української мови, соціокультурний зміст.

Attachments:

mov_2024_1_3.pdf

[ ]

266 kB

540 Downloads