Богдан Ажнюк. Мовна ідеологія: соціолінгвістичний зміст концепту

https://doi.org/10.33190/0027-2833-334-2024-1-001

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-9496-1544

 Стаття присвячена аналізові змістового наповнення терміна мовна ідеологія з урахуванням зарубіжних та українських соціолінгвістичних досліджень, у яких він використовується. Під мовною ідеологією дослідники переважно розуміють комп­лекс поширених переконань про мову, який сформувався в її користувачів і служить поясненням та обґрунтуванням мовної структури й мовної практики. Мовні ідеоло­гії не завжди чітко артикульовані й часто складаються з приблизних повсякденних уявлень щодо природи мови та її використання. Звичайно мовна ідеологія виробля­ється в публічному дискурсі за участю широкого кола учасників. Вона вважається засобом пояснення соціальних відносин і панівних мовних стереотипів та відіграє важливу роль у процесі мовної стандартизації й виробленні мовної політики. На думку дослідників, ідеологія мовної стандартизації ґрунтується на переконанні, що різновид мови, заснований на мовній практиці найпотужнішої суспільної групи, має перевагу над іншими мовними різновидами. На неофіційному рівні мовна ідеологія часто виступає як ефективний чинник так званої політики з відсутнім менеджером, зокрема тоді, коли немає формальних юридичних регуляторів мовної ситуації — за­конів, механізмів, інституцій. У статті розглядається питання про структуру мовної ідеології: на думку ав­тора, вона складається з пучка ідеологем, уплив яких може зростати або зменшу­ватися залежно від сукупності політичних, економічних демографічних та інших змінних. Мовна ідеологія має ядро та периферію, де генеруються нові ідеологеми, впливовість яких з часом може зростати або спадати. Нисхідний (top-down) напрям формування мовної ідеології визначається політикою влади, висхідний (bottom-up) ― діяльністю інститутів громадянського суспільства, наукової спільноти, осві­тян, громадських активістів, ЗМІ і т. ін. Нисхідний і висхідний напрями формування мовних ідеологій, на думку автора, можуть чергуватися або поєднуватися водночас або різночасово.

Ключові слова: соціолінгвістика, мовна ідеологія, мовна політика, мовне пла­нування, мовні варіанти, стандартизація мови.

Attachments:

mov_2024_1_1.pdf

[ ]

302 kB

1916 Downloads