Селігей П. О. Міжмовна конкуренція та функційна неповнота мов
DOI 10.33190/0027-2833-317-2021-2-001
П. О. СЕЛІГЕЙ
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972
Стан масової неодномовності склався тепер у багатьох країнах світу, причому не лише постколоніальних. Залежно від ситуації більшість сучасників послуговується (активно чи пасивно) двома або трьома мовами. Як норма сьогодні сприймається не одномовність, а кількамовність. При цьому сучасним суспільствам властива переважно двомовність не збалансована, а вертикальна — диглосія.
Оскільки мало хто володіє кількома мовами однаково добре, необхідність навперемінно користуватися ними вимагає додаткових зусиль і викликає психічну втому. Більш звичним і комфортним для людини є стан одномовності. Мовні ситуації в суспільстві також сприяють використанню переважно однієї мови за рахунок іншої. Отже, диглосія не може тривати вічно. Мають рацію ті вчені, котрі розглядають її як тимчасовий стан, проміжний етап у переході «первинна одномовність → двомовність → вторинна одномовність». Такий перехід — неминучий наслідок перемоги комунікативно сильнішої мови над комунікативно слабшою.


