Холодьон О. М. Метатекстові висловлювання діалектоносіїв Східного Полісся: діалектне мовлення
DOI 10.33190/0027-2833-317-2021-2-005
Інститут української мови Національної академії наук України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-7546-6479
У статті порушено проблему вивчення феномену діалектної особистості та проаналізовано східнополіський діалектний матеріал, що свідчить про актуалізацію метамовної свідомості діалектоносіїв. Територія Східного Полісся межує з білоруською та російською мовами, на пограниччі яких науковці спостерігають особливий «сплеск» метамовної активності, хоча й зазначають, що метатекстові висловлювання діалектоносіїв не частотні в повсякденному спілкуванні. Встановлено, що метатекстові висловлювання в діалектній комунікації виникають спонтанно за умови порушення мовної норми співрозмовником / мовцем, розуміння опозиції «свій» — «чужий», переселення діалектоносіїв в інше мовне середовище і спровоковано — внаслідок прямих запитань експлоратора. Метатексти акумулюють знання, уявлення, судження про мову, елементи її структури, їхні функційні особливості, про норми вимови, слововживання тощо. У досліджуваних говірках зафіксовано вияви опозицій 1) «українська літературна мова (або діалектне мовлення, яке, на думку діалектоносіїв, наближене до літературної мови)» — «діалектне мовлення», 2) «мовлення міста» — «мовлення села», 3) «мовлення освічених людей» — «мовлення селян», яке відбиває народну класифікацію ідіомів. Визначено, що діалектоносії, осмислюючи діалектне мовлення, вказують на його локальність, своєрідність (напр.: га|монитʼ па-с|войему, па-с|войему разга|варʼуйем, тара|торим па-с|войему), змішаність, переплетеність різних мовних елементів (напр.: |мʼешана |мова, |мова |путана, пе|ремис’), а також на мовну належність деяких діалектних слів (напр.: гово|ритʼ, кур|сʼіроватʼ, наж|раўсʼа). Встановлено, що про високий рівень усвідомлення діалектоносіями діалектного вживання лексем, компаративів та виразів сигналізують висловлювання на зразок употреб|лʼайец:а с|лово, парʼіў|нʼанʼ:а та|ке йе, ота|ке вира|женʼійе та ін. Виявлено негативну та позитивну аксіологію діалектного мовлення, зокрема переважає негативна оцінка. Вказуючи на змішаний тип діалектного мовлення — поєднання українських, російських чи білоруських мовних елементів, діалектоносії ідентифікують себе з хохлами; також вони називають себе українцями. Принагідно зафіксовано нейтральне або негативне ставлення діалектоносіїв до назви «хохол». Окреслено перспективи подальшого вивчення діалектних метатекстових висловлювань.
Ключові слова: феномен діалектної особистості, метамовна свідомість, східнополіський говір, метатекстові висловлювання, діалектне мовлення, національна самоідентифікація, хохол.


