Алексяєвич Г. В. Чеські запозичення в старобілоруській та староукраїнській писемних мовах
DOI 10.33190/0027-2833-317-2021-2-003
Г. В. АЛЕКСЯЄВИЧ
Центр досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі,
Інститут мовознавства ім. Якуба Коласа
м. Мінськ, Білорусь
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-2950-9890
У статті оцінюється роль старобілоруської та староукраїнської мов у розвитку чесько-східнослов’янських мовних зв’язків у XIV–XVIII ст., вивчаються головним чином непрямі шляхи чеського мовного впливу на старобілоруську та староукраїнську писемні мови.
У XV ст. склалися сприятливі умови для військово-політичних союзницьких відносин між Великим князівством Литовським (далі — ВКЛ) та Чехією. Виникнення і розвиток цих відносин супроводжувалися дипломатичною активністю: так, між великими князями Вітовтом, Свидригайлом і чеськими гуситами велося листування латинською та старочеською мовами. Контакти у військово-політичній, суспільно-релігійній та культурно-просвітницькій сферах сприяли розвитку чесько-східнослов’янських мовних зв’язків.
Переклади чеських писемних пам’яток на старобілоруську та староукраїнську мови («Житіє Олексія, чоловіка Божого», «Історія про Аполлона Тирського», «Луцидаріус», «Пісня над піснями», «Повість про Тоудалє», «Сказання про Сивіллу-пророчицю», «Троянська історія»), використання чеських правових текстів при створенні галицько-волинських грамот у XIV — першій половині XV ст., юридичних пам’яток ВКЛ (Віслицький статут 1438–1439 рр., Статути 1529, 1566, 1588 рр., акти Метрики ВКЛ) сприяли безпосередньому проникненню богемізмів у старобілоруське та староукраїнське письменство.
Незважаючи на існування шляхів, завдяки яким старобілоруська та староукраїнська мови могли запозичувати чеські мовні елементи безпосередньо, основним каналом їх проникнення була польська мова. Через польське посередництво запозичувалися богемізми з різних лексико-семантичних груп, головним чином з релігійної, військової, суспільно-політичної та економічної, побутової лексики.
Близькість стимулів, подібність умов, що сприяли запозиченню в старобілоруську та староукраїнську мови богемізмів, спричинилися до їхньої значної подібності за кількістю і хронологією писемної фіксації в обох мовах.
Ця подібність особливо помітна з урахуванням фактів староросійської мови, де богемізми були зафіксовані пізніше та в меншій кількості.
Ключові слова: богемізм, старочеська мова, старобілоруська мова, староукраїнська мова, чесько-східнослов’янські мовні зв’язки.


