Гентшель Г., Тараненко О. О., Целлер Я.-П. Мова і церква в сучасній Україні
DOI 10.33190/0027-2833-309-2019-6-002
У статті розглядається такий чинник сучасної мовної ситуації в Україні, як взаємовідношення між вибором мови й узагалі мовного коду спілкування для тих чи інших груп населення і їхніми преференціями щодо належності до певної конфесії або принаймні пов’язуванням себе з відповідною конфесійною традицією та культурою, оскільки наявність неодномовної ситуації — з масовою українсько-російською двомовністю — ускладнюється в країні наявністю поліконфесійності. Комплекс проблем мовно-конфесійних взаємовідношень ускладнюється також у зв’язку з наявністю істотної варіантності в межах конфесійного стилю української мови.
Проблематика мовної і конфесійної самоідентифікації різних груп населення проаналізована також за даними соціологічного опитування, проведеного влітку 2014 року в регіоні Центральної України. До опитування були включені не тільки дві національні / літературні мови — українська й російська, але й — як окремий мовний код — українсько-російський «суржик» (хоча це, звичайно, значною мірою умовно, оскільки основу його структури становить українська мова).
Ключові слова: мова і релігія, мовна ситуація в Україні, українсько-російська двомовність, українсько-російський «суржик», ставлення до мови (мов) в Україні, конфесійний стиль української мови.


