Селігей П. О. Нездійснені мовні прогнози: уроки дає історія

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте

DOI 10.33190/0027-2833-313-2020-4-001

П. О. СЕЛІГЕЙ
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972

 Зовнішня історія різних мов засвідчує непоодинокі спроби спрогнозувати їхнє майбутнє. Час показав: прогнози ці виявлялися як правильними, так і хибними. У статті на матеріалі низки мов проаналізовано, щó саме пророкували їм у минулому й що ставалося з ними потім.

Наприклад, у XVI–XVII ст. англійську мову сприймали як «відсталу» та «се­люцьку», що має поступитися місцем досконалій латині. У середині ХХ ст. росій­ській мові передрікали статус світової мови після перемоги комунізму в усьому світі.

Досить часто хибними виявлялися прогнози про близьку загибель тих мов, що зазнавали лінгвоциду. Ф. Енгельс пророкував зникнення «малих» слов’янських на­родів та їхніх мов (чехів, словаків, хорватів, словенців). У XVIІІ ст. шведська адміні­страція прогнозувала швидке зникнення «неперспективної» фінської мови.

Іноді не справджувалися й оптимістичні прогнози. Свого часу ніхто не міг пе­редбачити стрімкого занепаду їдишу. Унаслідок нацистського Голокосту й наступної асиміляції євреїв демографічна потужність цієї мови зменшилася в понад 20 разів. Натомість іврит за неповне століття несподівано здолав протилежний шлях: від на­півмертвої книжної мови до універсального засобу спілкування в усіх комунікатив­них сферах.

Передбаченнями про неминучий занепад рясніє історія української мови. Від­повідні прогнози давали не лише асимілятори, а й самі українці. Так, у ХІХ ст. одним з мотивів для укладання граматик і словників стало побоювання, що в майбутньому зробити це буде неможливо, адже мова приречена на забуття. З шовіністичних по­зицій українську мову сприймали як нежиттєздатну, що слугувало підставою для урядових утисків і заборон. Уявлення про її безперспективність і близьку загибель побутували фактично до кінця ХХ ст.

Нездійснені прогнози про занепад мов дають підстави сформулювати реко­мендацію: навіть якщо мова зазнає лінгвоциду, не варто перейматися песимізмом та опускати руки. Практично доцільною й психологічно виграшною є віра в краще майбутнє, позиція «не здаватися за жодних обставин», настанова на безкомпромісну боротьбу за мову.

Інший висновок: у мовознавстві досі не розроблено надійних методів прогно­зування. Це істотна прогалина, адже, крім пізнавальної, наука повинна виконувати ще й прогностичну функцію. Завбачення майбутнього мови має стати актуальним завданням сучасної лінгвістики.

Ключові слова: соціолінгвістика, еколінгвістика, мовне прогнозування, лінг­воцид, українська мова, англійська мова, російська мова, чеська мова, фінська мова, їдиш, іврит.

 

Вкладення:
Скачати цей файл (mov_2020_4_1.pdf)mov_2020_4_1.pdf[ ]198 Кб37 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи

Log in or Sign up