Пилип Селігей. Лексичне нормування та культуромовні рекомендації очима етимолога (зауваги, роздуми, оцінки)
https://doi.org/10.33190/0027-2833-337-2024-4-001
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-9433-0972
Стаття порушує питання фаховості культуромовних рекомендацій, критеріїв лексичного нормування, оцінки слів як прийнятних чи неприйнятних з огляду на їхнє походження — питоме чи запозичене. У річищі тенденції до розподібнення з російською мовою автори культуромовних настанов закликають уникати мовних одиниць, спільних з російською мовою, і заступати їх відмінними відповідниками. Показано, що ця тенденція поширюється не лише на справжні росіянізми, а й на слова східнослов’янського, спільнослов’янського й навіть індоєвропейського походження. Їх помилково усвідомлюють не як питомі українські, а як накинуті російські. Підкреслено необхідність розмежовувати при нормуванні справжні та позірні росіянізми.
З іншого боку, в українській мові з’являється дедалі більше полонізмів. Цей процес не може бути оцінений суто схвально чи суто критично. На думку автора, полонізми можуть бути рекомендованими до вжитку, якщо дають змогу замінити стале словосполучення однослівним відповідником або замість неслов’янського запозичення вжити відповідник з питомими морфемами. На критичну оцінку заслуговує практика, коли полонізми пропагуютьcя як нібито «занедбана» чи «репресована» українська лексика.
Звертається увага на те, що в культуромовних публікаціях деколи неправильно розуміють явище калькування: не як поелементний переклад, а як непотрібне, механічне запозичання взагалі. Підкреслено, що доречно застосоване калькування є продуктивним засобом розбудови лексики на питомих засадах. Деякі частотні українські слова виникли саме як удалі словотвірні кальки. Нинішня боротьба з недоречним калькуванням обмежена лише кальками з російської мови й мало поширюється на сумнівні семантичні кальки з англійської.
Ключові слова: культура мови, критерії нормування, лексичне нормування, етимологія, росіянізм, полонізм, англізм, запозичення, калькування, семантична калька.
 mov_2024_4_1.pdf | [ ] | 427 kB | 1914 Downloads |
 "Pin It"){kind=icon}