Олена Пономарєва. До питання новoзапозичень: італіанізми та псевдоіталіанізми в українській гастрономічній лексиці

https://doi.org/10.33190/0027-2833-336-2024-3-004

Департамент європейських, американських та міжкультурних студій Римського
університету «Sapienza»
Віа Делло Скало Сан Лорецо, 82, Рим, 00185, Італія
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0001-7673-7760

 Стаття присвячена аналізові новітніх запозичень з італійської мови, які перебу­вають на початковому етапі засвоєння українською мовою. Ідеться про однослівні вузькоспеціальні терміни зі сфери італійської кулінарії та гастрономії — однознач­ні безеквівалентні лексеми, а саме назви страв, інгредієнти або окремі частини їх, назви певних різновидів продуктів, для яких не існує аналогів в інших кулінарних культурах і які, таким чином, становлять певні труднощі при передаванні їх інши­ми мовами. Емпіричною базою для дослідження стали меню двадцяти ресторанів Києва, Львова та Харкова, що спеціалізуються на італійській кухні. Проаналізовано графічне оформлення гастрономічно-кулінарних італіанізмів та з’ясовано рівень їх морфологічної адаптації до української мовної системи. Виявлено, що значну кіль­кість назв корпусу становлять новозапозичення, ще не зафікcовані в лексикогра­фічних джерелах. Такий емпіричний матеріал дозволяє не лише простежити про­цес адаптації на різних етапах і рівнях, але й у деяких випадках зафіксувати сам момент запозичення. Це дає змогу порушити низку важливих питань, зокрема про адаптацію іншомовних слів до системи української мови, про співвідношення пи­томих слів і запозичень, про запозичення «за необхідністю» та «зайві» запозичення, а також актуалізувати питання культури мови в українському контексті.

Ключові слова: українська мова, запозичення, типи адаптації, італіанізми та псевдоіталіанізми, міжмовна комунікація.

Attachments:

mov_2024_3_4.pdf

[ ]

271 kB

791 Downloads