Володимир Пономаренко. Українське пан і його слов’янські когнати: відоме походження, проблемна етимологія та соціолінгвістична еволюція

https://doi.org/10.33190/0027-2833-335-2024-2-004

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https:/orcid.org/0000-0003-4106-5874

 У статті висвітлюється проблемне питання, сутність якого полягає в тому, що українське слово пан, запозичене в першій половині ХІV ст. з польської мови, навіть за умов реконструкції праслов’янської форми, в етимологічному плані залишається не зовсім прозорим. Відома ціла низка етимологічних концепцій, згідно з якими західнослов’янські лексеми такого зразка пов’язують із давньоіндійською основою, порівнюють з грецьким прикметником жіночого роду тощо. Прихильники «східної» концепції посилаються на морфологічне скорочення словоформ і припускають існу­вання неіндоєвропейського (аварського) джерела. Згідно з іншою інтерпретацією, йдеться про праслов’янський діалектизм і запозичення іранського походження.

Окреслено сучасні наукові підходи, зокрема близьке до попереднього тлумачен­ня, наведене в академічному «Етимологічному словнику української мови». У пра­цях останніх років дослідники оперують, зокрема, топонімічними фактами й порів­нюють українське пан зі старочеською словоформою, яка виводиться з аварського та індоіранського джерел. З історії відомі також інші припущення — щодо дакійських або ж монгольських витоків тощо.

Здійснюється спроба показати, що лексеми, засвоєні східнослов’янськими мо­вами, традиційно поширеними були на українських і білоруських теренах, де вийш­ли з ужитку так само етимологічно проблемні ідіоми на зразок староукраїнського господин, зокрема в алокутивній ролі. Запозичене з польської російське панъ поши­рюється лише в ХVІ ст., що пояснюється географічними та історичними обставина­ми, сучасне ж російське пан має відносно вузьку сферу вживання і є семантично та стилістично неоднозначним.

Перспективне з погляду подальших досліджень українське пан, що має своєрід­ну соціолінгвістичну історію, стало в Україні ХХІ ст. одним із символів етнокуль­турного відродження.

Ключові слова: українська мова, пан, слов’янські мови, походження, етимо­логія, семантика, соціолінгвістичні аспекти.

Attachments:

mov_2024_2_8.pdf

[ ]

320 kB

1107 Downloads