Оксана Дільна. Морфологічна варіантність у романі Ліни Костенко «Берестечко»

https://doi.org/10.33190/0027-2833-335-2024-2-007

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,
вул. Огієнка, 18 А, м. Львів, 79007, Україна
Електронна адреса: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
http://orcid.org/0000-0001-7798-7374

Стаття присвячена аналізові морфологічних варіантів у тексті роману Ліни Костенко «Берестечко». Зосереджено увагу на одній з ключових рис сучасної української літературної мови — надлишковій парадигмі слів різних частин мови. Варіантність морфологічної підсистеми мови зумовлена динамікою мовної норми: зникнення одних словоформ і поява інших супроводжує українську літературну мову на всіх етапах її розвитку. Детально описано морфологічні варіанти слів різних частин мови. Серед іменників найбільше форм давального відмінка іменників чоло­вічого роду другої відміни із закінченнями -ові(-еві)/-у, родового відмінка іменників жіночого роду третьої відміни із закінченнями -і/-и, варіантних форм називного від­мінка множини, варіантних форм роду. Описано морфологічні варіанти інших імен­них частин мови: короткі, повні нестягнені, варіантні відмінкові форми прикметни­ків і займенників. Проаналізовано дієслівні варіанти: форми 3-ї особи однини і 1-ї особи множини, інфінітиви із суфіксами -ти/-ть.

Визначено відповідність граматичних форм слова нормі української літератур­ної мови періоду написання твору та чинній нормі, схарактеризовано морфологічні варіанти з погляду їхньої стилістичної виразності та доцільності використання в поетичному тексті. Зʼясовано, що найчастіше морфологічні варіанти слугують засо­бом дотримання ритмомелодики в поетичному тексті. Крім цього, вони стилізують мовлення головного героя під просторічне та народнопоетичне, надають висловлю­ванню патетичного або іронічного звучання тощо.

Поетична форма художнього твору передбачає дотримання віршового розміру, рими й ритму, тому незначні відхилення від норми літературної мови не вважають помилкою, а сприймають за «поетичну вільність». Це стосується використання тих словоформ, які літературна норма вважає рідковживаними й розмовними, а норма­тивні словники і правопис подають як варіанти, що прийнятні для вжитку, після рекомендованих і вживаних частіше.

Доведено, що характерною рисою авторського індивідуального стилю Ліни Костенко є використання варіантних граматичних форм різних частин мови, які є нормативними, хоч і різняться стилістичними відтінками і частотою вживання, а та­кож анормативних морфологічних видозмін слова (застарілі, діалектні словоформи чи авторські новотвори).

Ключові слова: мовна норма, морфологічні варіанти, надлишкова парадигма, ритмомелодика, стилістичне навантаження.

Attachments:

mov_2024_2_6.pdf

[ ]

290 kB

278 Downloads