Оксана Дільна. Морфологічна варіантність у романі Ліни Костенко «Берестечко»
https://doi.org/10.33190/0027-2833-335-2024-2-007
Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,
вул. Огієнка, 18 А, м. Львів, 79007, Україна
Електронна адреса: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
http://orcid.org/0000-0001-7798-7374
Стаття присвячена аналізові морфологічних варіантів у тексті роману Ліни Костенко «Берестечко». Зосереджено увагу на одній з ключових рис сучасної української літературної мови — надлишковій парадигмі слів різних частин мови. Варіантність морфологічної підсистеми мови зумовлена динамікою мовної норми: зникнення одних словоформ і поява інших супроводжує українську літературну мову на всіх етапах її розвитку. Детально описано морфологічні варіанти слів різних частин мови. Серед іменників найбільше форм давального відмінка іменників чоловічого роду другої відміни із закінченнями -ові(-еві)/-у, родового відмінка іменників жіночого роду третьої відміни із закінченнями -і/-и, варіантних форм називного відмінка множини, варіантних форм роду. Описано морфологічні варіанти інших іменних частин мови: короткі, повні нестягнені, варіантні відмінкові форми прикметників і займенників. Проаналізовано дієслівні варіанти: форми 3-ї особи однини і 1-ї особи множини, інфінітиви із суфіксами -ти/-ть.
Визначено відповідність граматичних форм слова нормі української літературної мови періоду написання твору та чинній нормі, схарактеризовано морфологічні варіанти з погляду їхньої стилістичної виразності та доцільності використання в поетичному тексті. Зʼясовано, що найчастіше морфологічні варіанти слугують засобом дотримання ритмомелодики в поетичному тексті. Крім цього, вони стилізують мовлення головного героя під просторічне та народнопоетичне, надають висловлюванню патетичного або іронічного звучання тощо.
Поетична форма художнього твору передбачає дотримання віршового розміру, рими й ритму, тому незначні відхилення від норми літературної мови не вважають помилкою, а сприймають за «поетичну вільність». Це стосується використання тих словоформ, які літературна норма вважає рідковживаними й розмовними, а нормативні словники і правопис подають як варіанти, що прийнятні для вжитку, після рекомендованих і вживаних частіше.
Доведено, що характерною рисою авторського індивідуального стилю Ліни Костенко є використання варіантних граматичних форм різних частин мови, які є нормативними, хоч і різняться стилістичними відтінками і частотою вживання, а також анормативних морфологічних видозмін слова (застарілі, діалектні словоформи чи авторські новотвори).
Ключові слова: мовна норма, морфологічні варіанти, надлишкова парадигма, ритмомелодика, стилістичне навантаження.


