Скляренко В. Г. До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте

У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто перекладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізій- цями) і знали, крім слов’янської (болгарської), також і грецьку мову, оскільки знаходилися поблизу візантійських земель. Через це тиверці дуже рано прийняли християнство і цілком могли (і повинні були) перекласти з грецької мови на свою рідну болгарську книги християнського Канону, зокрема Євангеліє і Псалтир, без яких неможливим було слов’янське богослужіння. Писемність тиверці могли отримати від дунайських ругів (з дунайського королівства Ругіланд), і це письмо було глаголичним.

Ключові слова: «руські письмена», варяги-руси, азовсько-чорноморські руси, прикарпатські і закарпатські русини, київські руси, дунайські руси, тиверці, «толковины», мізійці, болгари, християнство, «Тоурси», дунайські руги, аріанство, глаголичне письмо.


Вкладення:
Скачати цей файл (mov_2016_4_1.pdf)mov_2016_4_1.pdf[ ]873 Кб103 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи