Олександр Тараненко. Російсько-українська війна і українська мова (попередні спостереження).

https://doi.org/10.33190/0027-2833-330-2023-3-001

Олександр ТАРАНЕНКО
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України,
вул. Грушевського, 4, м. Київ, 01001, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-0269-8954

  У статті висвітлюються основні зміни, що відбуваються в українській мові внаслідок нинішньої російсько-української війни (з 2014 р., а особливо після 24 лютого 2022 р.). Ці зміни вже охопили як корпус (склад) української мови та різні аспекти його реалізації, так і її суспільний статус. У межах мовного корпусу най­помітніше це виявляється, звичайно, у сфері номінації. У номінативному інвентарі, по-перше, актуалізувалася, природно, лексика військової тематики; по-друге, актуа­лізувалися мовні образи, з одного боку, України (з увиразненням «державницьких» конотацій членів словотвірного гнізда), з іншого ж, — Росії як держави-агресора (з більшою частотністю та кількістю назв, пов’язаних з нею, і набуттям ними вираз­них конотацій негативного характеру); по-третє, відбулися істотні зміни в напрямі декомунізації (дерадянізації) і дерусифікації (як у культурно-історичному, так і в нормативно-мовному планах) різних тематичних розрядів онімії країни — з розши­ренням, відповідно, їх українізації. Спостерігається взагалі посилення тенденцій у напрямі дальшої дерусифікації української літературної мови. У стилістичній па­літрі розширюється вживання, з одного боку, піднесеної (щодо «свого» і «своїх»), з другого ж, — зниженої (щодо держави-агресора) лексики і фразеології. У праг­матиці дискурсів цього періоду на теми історичної «долі» України вже можна кон­статувати остаточний перехід від образу українського народу як народу-жертви до культивування його героїзму. У ЗМІ практикують написання з малої літери власних назв, пов’язаних з нинішньою Росією (як вираження крайньої неповаги до об’єктів їх позначення). Мовними знаками новітнього російського імперіалізму зовсім не­сподівано стали літери V і Z. У ставленні до функціонування в сучасній Україні двох основних мов спілкування посилюються позиції української мови.

Ключові слова: російсько-українська війна, українська мова в 2014–2023 рр., російська мова в Україні, дерусифікація української мови, декомунізація україн­ської онімії, суспільний статус української мови.

Attachments:

mov_2023_3_1.pdf

[ ]

552 kB

4418 Downloads