Назарій Назаров. Просодика києворуських літописів: строфічна будова старокиївської поезії
10.33190/0027-2833-328-2023-1-004
Назарій НАЗАРОВ
Вища нормальна школа (École normale supérieure)
рю д’Ульм, 45, F-75230, Париж, Франція
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0002-9051-7382
У статті представлено новий дослідницький інструмент для вивчення просодичної та метричної структури києворуських літописів та інших текстів — строфічний період. Строфічний період — це метрична, лексична та синтаксична одиниця з симетричною структурою. На лексичному рівні симетрія виражалася симетрично повторюваними лексичними рядами, а на метричному — однаковою кількістю складів у двох половинах строфічного періоду, тобто строфі та антистрофі. Поняття симетричного лексичного ряду було тим поняттям, якого бракувало для того, щоб інтегрувати дослідження літописів і «Слова о полку Ігоревім» в єдині методологічні рамки, а також об’єднати різні думки, висловлені раніше про природу просодичної структури «Слова о полку Ігоревім». Строфічний період києворуського літописання має багато спільних елементів у своїй формальній структурі зі строфічною організацією старочеської «Далімілової хроніки». Це означає, що формальна структура обох пам’яток повинна була мати якесь спільне джерело, яке передувало обом, ймовірно, це була візантійська гімнографія. На користь такої споріднености свідчить подібність метричних і лексичних моделей у візантійській гімнографії (зокрема у кондаках Романа Мелода) та в обох пам’ятках. Запропонований інструментарій метричного аналізу у статті використано для розбиття на метричні відрізки (строфічні періоди) початкового епізоду Повісті минулих літ за Іпатським списком. Виявилося, що рукописне передання у всіх найдавніших рукописах (Лаврентіївський, Іпатський, Радзивілівський, Острозький) послідовно зберегло поділ на колони, які групуються у більші одиниці — рядки та строфічні періоди. Автор завершеного епізоду був свідомий форми, у якій творив, про що свідчить використання строфічних періодів різної довжини як засіб вичленування композиційних частин. Таким чином, фольклорні джерела могли впливати на цю складну поетичну форму тільки як зразки для певних лексичних формул, які підпорядковувалися уже відомим літературним зразкам.
Ключові слова: літописи, поетика, метрика, стилістика, Київська Русь, Візантія.


