Широков В. А. Зміна парадигмального вектора сучасного мовознавства: деякі методологічні міркування
DOI 10.33190/0027-2833-327-2022-6-001
В. А. ШИРОКОВ
Український мовно-інформаційний фонд НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-5563-8907
У статті набули розвитку ідеї еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми лінгвістичного дослідження. Проаналізовано сучасний стан мовознавчої науки в контексті розвитку новітнього етапу наукового пізнання, який характеризується значним розширенням концептуального простору досліджень, взаємопроникненням різнорідних наукових парадигм, епістем та методів, стиранням граней між різними ділянками знання. Акцентовано на нагальній потребі інтелектуалізації техніки і технології, зумовленій насамперед інформаційно-мережевою кризою. Наголошено на зміцненні переконаності професійної спільноти в тому, що інтелект є формою індивідуалізації системи, якій притаманний мовний статус. У зв’язку з цим сформульовано дослідницькі гіпотези, які мусять бути покладені в основу сучасного лінгвістичного дослідження. Перша гіпотеза стосується інформаційної суті мови. Друга стверджує, що наявність мовного статусу є необхідною умовою інтелекту. Третя випливає з еволюційного характеру виникнення мови. Якщо мислити послідовно, вона є наслідком і продуктом і соціальної, і біологічної, і загальної еволюції природи та суспільства.
Сучасна лінгвістика, усвідомивши, що об’єкт її дослідження — мова — є еволюційним, має інформаційну природу, а в субстанційному смислі є носієм інтелекту, постала перед кардинальною для себе проблемою: усвідомити і зрозуміти на фундаментальному рівні природу виникнення і формування зв’язків між мовою та інтелектом (і навпаки).
За основну методологічну базу обрано загальну теорію еволюції в її авторському варіанті, який ґрунтується на феноменологічній концепції складності. Сформульовано три основні закони еволюції: закон зростання складності (необхідна умова еволюції), закон темпоральної динаміки складності та закон випереджального зростання величини так званої «паразитної» складності.
Застосування теорії еволюції як методології дослідження дозволяє з’ясувати еволюційні зв’язки між нейронним і комунікаційним механізмами еволюції, з одного боку, та іншими механізмами, — з другого. Простежити, наскільки це можливо, еволюційну ретроспективу згаданих зв’язків та межі претензій на інтелектуаль
The ideas of the evolutionary-informational-phenomenological paradigm of linguistic research are under investigation. The current state of linguistic science is analyzed in the context of the development of the latest stage of scientific knowledge, which is characterized by a significant expansion of the conceptual space of research, the interpenetration of disparate scientific paradigms, epistemes and methods, and the blurring of boundaries between different areas of knowledge. The urgent need for intellectualization of equipment and technology is emphasized, caused, first, by the information and network crisis. It is emphasized that the belief that intelligence is a form of individualization of systems, which possesses a language status, is being strengthened in the professional community. In this connection, research hypotheses are formulated, which should form the basis of modern linguistic research. The first hypothesis concerns the informational essence of language. The second claims that the presence of language status is a necessary condition for intelligence. The third arises from the evolutionary nature of the emergence of language. If you think consistently, it is a consequence and a product of social, biological, and general evolution of nature and society.
Modern linguistics, having realized that the object of its research — language — is evolutionary, has an informational nature, and in the substantive sense is a carrier of intelligence, faced a cardinal problem for itself: to realize and understand at a fundamental level the nature of the emergence and formation of connections between language and intelligence (and vice versa).
The general theory of evolution in its author’s version, which is based on the phenomenological concept of complexity, was chosen as the main methodological base. Three main laws of evolution are presented the law of increasing complexity (a necessary condition for evolution), the law of temporal dynamics of complexity, and the law of anticipatory growth of the so-called «parasitic» complexity.
The application of the theory of evolution as a research methodology allows finding out the evolutionary connections between the neural and communication mechanisms of evolution — on the one hand, and other mechanisms on the other. Trace, as far as possible, the evolutionary retrospective of the mentioned connections and the limits of intellectual monopoly claims (anthropocentric, on the one hand, and technotronic, on the other).
The next methodological principle is related to the mechanism of extracting from the continuous flow of reality complexes of discrete language units that are carriers of certain semantic properties. The phenomenological basis for this is provided by the information phenomenon of an extremely general nature that we discovered, which we call the lexicographic effect in information systems and which reveals the mechanism of generation from the language continuum of certain discrete complexes sufficient for an adequate representation of reality. This phenomenon provides a theoretical basis for modern processes of digitization, which have acquired a comprehensive character.
The last principle of research in the new paradigm is the definition of system-creating components of the concept of system, namely: «Structure», «Substance» and «Subject».
The complex of concepts «information», «intelligence», «evolution», «system» and «lexicographic effect» forms the conceptual environment of the evolutionary-informational-phenomenological paradigm, which provides an epistemological balance between empiricism and metaphysics and introduces the methodology of linguistics to the circle of close methodological principles natural and information technology sciences.
Keywords: the evolutionary-informational-phenomenological paradigm of linguistics, intelligence, complexity, lexicographic effect in information systems, theories of lexicographic systems and semantic states.
 mov_2022_6_1.pdf | [ ] | 150 Кб | 26 Завантаження |
