Вербич С. О. Лінгвокультурологічне тлумачення ойконімів: у пошуках істини
DOI 10.33190/0027-2833-324-2022-3-003
С. О. ВЕРБИЧ
Інститут української мови НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-4671-1898
Стаття присвячена оглядові й аналізу концептуальних засад і результатів дослідження В. В. Котович, викладених у монографії «Ойконімія України як лінгвокультурний феномен». Метою своєї студії авторка визначила дослідження назв поселень України (переважно міських) в ономастико-культурологічному аспекті, декодування мовної та позамовної інформації, відображеної в основах аналізованих астіонімів. У чотирьох розділах книги проаналізовано наукові праці, присвячені вивченню української ойконімії в різних аспектах; схарактеризовано мовно-культурну інформацію, яку містять ойконіми України, насамперед власні назви міст; ойконімікон України описано як багатогранне лінгвокультурне явище крізь призму відбиття в конкретних назвах різних проявів життя людей, їхнього уявлення про простір і час, духовність, певну символіку тощо. На жаль, у багатьох випадках В. В. Котович пояснює назви поселень поза їхніми історичними формами, а твірні ойконімооснови аналізує поверхово, нехтуючи їхньою словотвірною структурою та семантикою. Такий підхід часто призводить до хибних висновків як в інтерпретації дериваційної моделі відповідних ойконімів, так і у встановленні їхньої етимології. Наприклад, ойконім Жмеринка, що на Східному Поділлі, авторка виводить від імені *Жмерин + суфікс -к-а. Проте первісна назва міста не Жмеринка, а Бокіївці, відома з кінця XVI ст.: 1598 p. — Bokijowce. Назва Жмеринка пізніша. Їй, до речі, передувала форма Жмеринці. Крім цього, суфікс -к-а не виконує посесивної функції. Отже, лінгвокультурологічне дослідження топонімів має перспективу лише в тому разі, якщо воно ґрунтується на фаховому структурно-семантичному та етимологічному аналізі відповідних власних географічних назв з урахуванням їхніх історичних форм та можливих фонетичних змін у часовій площині.
Ключові слова: астіонім, ойконім, лінгвокультурологічний аналіз, словотвірна (дериваційна) модель, етимологія ойконімів.
 mov_2022_3_3.pdf | [ ] | 340 Кб | 97 Завантаження |
