Радзієвська Т. В. Топонім і художнє текстотворення
DOI 10.33190/0027-2833-324-2022-3-002
Т. В. РАДЗІЄВСЬКА
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
м. Київ, Україна.
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-2871-2395
ТОПОНІМ І ХУДОЖНЄ ТЕКСТОТВОРЕННЯ
(на матеріалі прози Юрія Андруховича)
У статті розглядається роль та функції топонімів у творі Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст» (2011), зібранні текстів, які відображають ситуації ознайомлення автора з різними містами Європи, США, Канади, України, Росії. У зв’язку з цим топонімічна лексика твору аналізується в контексті вивчення категорії простору та когнітивних механізмів, зумовлених пізнанням нових просторових об’єктів, зокрема урбаністичних. Це передусім міста та об’єкти, які їх наповнюють — площі, вулиці, парки, будівлі, водойми тощо. Основною функціональною особливістю топонімів та урбанонімів у творі Ю. Андруховича є їх входження до контекстів, що відбивають процеси опанування простору, який раніше не був відомим авторові, та отримання нового досвіду в зв’язку з перебуванням у новому місці. До таких контекстів належать я-речення, синтаксичні блоки, породжувані операціями порівняння об’єктів, їх зближенням за суміжністю, а також партитивними та асоціативними зв’язками, що мають індивідуальну природу.
Контекстуальний аналіз матеріалу показав, що мовно-ментальні механізми, задіяні в процесах пізнання нового простору, пов’язані з активізацією пам’яті, знань, особистого досвіду, переживань, а їх об’єктами стають не лише позамовні реалії, а й топоніми та урбаноніми, їх звукові, орфографічні, морфоструктурні ознаки. Фіксація вражень від самих назв урбаністичних об’єктів, їхньої внутрішньої форми, звукових образів, асоціацій, що їх вони викликають, утворює окрему текстову підструктуру, яка розглядається як метаонімний складник тексту.
Текстотворення, що фіксує внутрішнє мовлення, асоціативні ряди, перебіг спогадів, вияви попереднього досвіду, значною мірою ґрунтується у цьому випадку на феномені інтроспекції. У зв’язку з цим робиться висновок про доцільність вивчення художнього текстотворення з метою висвітлення мовно-ментальних механізмів, активованих у процесі опанування нового простору.
Ключові слова: топонім, урбанонім, текстотворення, категорія простору, Юрій Андрухович