Данилюк Н. О. Українська лінгвофольклористика: історія, сучасний стан і перспективи розвитку
DOI 10.33190/0027-2833-320-2021-5-003
Н. О. ДАНИЛЮК
Волинський національний університет імені Лесі Українки
м. Луцьк, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org 0000-0002-7373-2902
УКРАЇНСЬКА ЛІНГВОФОЛЬКЛОРИСТИКА: ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
У статті йдеться про становлення, сучасний стан і перспективи розвитку української лінгвофольклористики, яку розбудовують С. Я. Єрмоленко, Н. М. Журавльова, А. К. Мойсієнко, Т. П. Беценко, Ю. Б. Дядищева-Росовецька, Н. С. Колесник, Р. Л. Сердега та інші дослідники. Розглянуто основні аспекти вивчення мови українських народнопоетичних текстів з кінця ХІХ до середини ХХ ст.: історико-лінгвістичний, лінгвостилістичний, лінгводидактичний, лінгвокультурологічний, лінгвокраїнознавчий, етнолінгвістичний, лінгвоконцептуальний, лінгвосеміотичний та ін. Виділено два етапи розвитку лінгвофольклористики: 1) 60–80-ті рр. ХХ ст.; 2) 90-ті рр. ХХ ст. — початок ХХІ ст. Констатовано, що українська лінгвофольклористика вже сформувалась як особлива галузь філологічної науки й навчальна дисципліна зі своїм об’єктом (мовноструктурна, художньо-образна організація фольклорного тексту різних жанрів, особливості фольклорного стилетворення), предметом дослідження, завданнями й напрямами. Названо нинішні підходи до аналізу народнопоетичних текстів за мовними рівнями (фольклорна стилістика мовних одиниць), мовно-виразовими засобами (фольклорна стилістика мовних засобів образності), жанрами (фольклорна стилістика жанрів) та окремими розділами мовознавства. Визначено перспективи студій із лінгвофольклористики, що мають бути спрямовані на дослідження недостатньо опрацьованих мовних одиниць та образотворчих засобів у текстах різних жанрів (не лише традиційних, а й нових), розбудову фольклорної лексикографії, фольклорної діалектології, фольклорної лінгвосеміотики, фольклорної комунікації, фольклорної лінгвогендерології, зіставної лінгвофольклористики та інших напрямів, ширшого залучення сучасних програм автоматизованого аналізу до розгляду текстів, укладання словників і створення баз даних.
Ключові слова : українська лінгвофольклористика, мова фольклору, народнопоетичний текст, мовна одиниця, мовний рівень, мовно-виражальний засіб.