Широков В. А., Лучик А. А. Парадигмальні засади лінгвістики першої половини XXI століття
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2021, № 5 3
© В. А. ШИРОКОВ, А. А. ЛУЧИК, 2021
DOI 10.33190/0027-2833-320-2021-5-001
В. А. ШИРОКОВ
Український мовно-інформаційний фонд НАН України, м. Київ, Україна.
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-5563-8907
А. А. ЛУЧИК
Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ, Україна.
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-4218-355X
ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XXI СТОЛІТТЯ
У статті пропонується й обстоюється визначення парадигми наукового дослідження в сучасній лінгвістиці як еволюційно-інформаційно-феноменологічної. Наведено й обґрунтовано фактори, що сприяють появі такого терміна. Зпоміж них виокремлюється трансдисциплінарний характер сучасної наукової діяльності, сконцентрованої навколо необхідності відтворення цілісної картини світу. Унаслідок такого модусу сучасного наукового пізнання ускладнюється сама система знань, що потребує переходу наукових уявлень на рівень абстрактніших категорій. Поряд з усталеними поняттями «методологія», «теорія» активніше застосовується термін «парадигма». Однак питання кількості та складу сучасних парадигм наукового знання й досі залишається відкритим, зокрема і в лінгвістичній науці. Різноманітність поглядів на лінгвістичну парадигму переважно обмежується трьома її реалізаціями: порівняльно-історичною, системно-структурною, антропоцентричною. Проте слід урахувати, що в новій цивілізаційній і соціотехнічній реальності докорінно й без- прецедентно змінилася роль лінгвістичної науки, яка вже адаптувала такі поняття, як еволюційність, інформативність, феноменологічність, що відповідають сучасним процесам у навколишній дійсності, розумінню мови як частини цивілізаційного світу. Теоретичне переосмислення загальнонаукових уявлень стосовно мови, встановлення тісних зав’язків мовознавчої науки з глобальними соціальними та соціотехнологічними процесами, що відбуваються в мережецентричному світі, спонукають авторів до кваліфікації сучасної лінгвістичної парадигми як еволюційно-інформаційно-феноменологічної. Такий підхід забезпечує епістемологічний баланс між емпіризмом і метафізикою, вводить методологію лінгвістики до кола наук, близьких за своїми засадами до наукових дисциплін про природу та технології, розширюючи при цьому онтологічний і когнітивний діапазони мовознавчої науки. Ключові слова: мережецентричний світ, методологія, теорія, парадигма, еволюційно-інформаційно-феноменологічна парадигма, епістемологічний баланс, емпіризм, метафізика, онтологічний діапазон, когнітивний діапазон.
 mov_2021_5_1.pdf | [ ] | 199 Кб | 233 Завантаження |
