Соціолінгвістичне «зчитування» світу повсякденності: мовні практики українців Холмщини та Південного Підляшшя в Першу світову війну (1914–1918 рр.)
DOI 10.33190/0027-2833-319-2021-4-002
Г. П. МАЦЮК
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна.
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0001-8601-4742
Стаття присвячена розкриттю одного з маловідомих періодів мовної ситуації, в якій проживали своє життя автохтонні українці з крайньо західних етнічних українських земель. Актуальність теми зумовлена потребою розвитку теорії історичної соціолінгвістики про мову, владу та ідентичність. Розкриті зв’язки мовних практик (мікроісторичного рівня життя індивіда) з геополітикою (як макроісторією) дозволяють стверджувати, що лінгвістичний вимір комунікативної повсякденності мовної спільноти українців постає через набір ознак, реалізованих до та під час війни. До війни розмовна форма української мови як засіб міжособистісної комунікації мала діалектну природу, на яку нашаровувалися полонізаційні та русифікаційні впливи, а усна й писемна форми російської мови були засобом офіційної комунікації. Під час війни 1914–1918 рр. відбулися зміни в мовному вжитку українців: російська мова на територіях Холмщини і Підляшшя згорнула свої функції після відходу царських військ разом з примусово депортованими українцями; українськомовні практики на території Холмщини не мали шансів для розвитку через підтримку австрійською окупаційною владою функцій німецької та польської мов; на сполонізованому Підляшші, окупованому німецькою владою, завдяки діяльності «Союзу визволення України», а пізніше й представників української влади, українським силам частково вдалося розбудувати вжиток української мови в адміністрації, початковій освіті й у періодиці. Українська літературна мова почала повільно реалізувати свої комунікативну, інформаційну й об’єднувальну суспільні функції.
Ключові слова: історична соціолінгвістика, геополітика, взаємодія мови і влади, ідентичність, мовна спільнота українців, депортація, функції мов.