Мацюк Г. П. До типології мовних ситуацій в історичній соціолінгвістиці. Мовна ситуація на Холмщині та Підляшші в 1815–1915 рр
DOI 10.33190/0027-2833-318-2021-3-002
Г. П. МАЦЮК
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/ 0000-0001-8601-4742
ДО ТИПОЛОГІЇ МОВНИХ СИТУАЦІЙ В ІСТОРИЧНІЙ СОЦІОЛІНГВІСТИЦІ. МОВНА СИТУАЦІЯ НА ХОЛМЩИНІ ТА ПІДЛЯШШІ В 1815–1915 рр.
Стаття присвячена дослідженню нового періоду в типологічній характеристиці мовних ситуацій, пов’язаних з функціями української мови. Проаналізовано зміни мовної ситуації і причиново-наслідкову взаємодію суспільних функцій мов, що ними послуговувалося автохтонне українське населення на окраїнній етнічно українській території Холмщини й Підляшшя в 1815–1915 рр. Розкрито політичні чинники, що зумовили перебіг періодів мовної ситуації, комунікативні практики та асимілятивні процеси. В основу аналізу покладено результати міждисциплінарних досліджень історії, політики й культури Холмщини та Підляшшя, а також праць з історичної соціолінгвістики. Джерелами аналізу виступили мандрівні записи, спогади та документи, до яких застосовано метод соціолінгвістичної інтерпретації та реінтерпретації, а також зіставний, біографічний методи, елементи дискурс-аналізу. Отримані результати засвідчили наявність трьох геополітичних впливів, які змінювали напрями розвитку мовної ситуації: перехід територій у складі Королівства Польського до Російської імперії в 1815 р.; бойові дії під час Першої світової війни в 1914–1915 рр. на території Холмщини та Підляшшя; прихід нових окупаційних влад у 1915 р. На початку XX ст. відбулося зменшення кількості носіїв української мови: після дозволеного переходу з православ’я у римо-католицьку віру за царським указом 1905 р. та у зв’язку з депортацією в 1915 р. Комунікативні практики українців у різних сферах життя передбачали поєднання розмовних української і польської, літературних польської, російської та зрідка української мов, церковнослов’янської з українською та російською вимовами, німецької мови. За ознакою «асиміляційна взаємодія мов» життя українців протікало в умовах полонізації — і в цьому частково був вияв опору польського й не польського населення царській владі як окупаційній після повстань 1831 р. і 1863–64 рр., а після 1875 р. і русифікації — внаслідок спланованого владою переходу греко-католиків у православ’я, створення нових закладів освіти та виокремлення на базі Люблінського й Сідлецького воєводств Холмської губернії як самостійної адміністративної одиниці в складі Росії.
Ключові слова: історична соціолінгвістика, мовна ситуація, геополітика, суспільна функція мови, комунікативна практика, асиміляція.