Коць Т. А. Комунікативно-прагматичні засади сучасного журналістського дискурсу в аспекті аксіології

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте

DOI 10.33190/0027-2833-317-2021-2-004

Інститут української мови НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-4622-9559

У статті з’ясовано сталі і змінні комунікативно-прагматичні ознаки сучасного журналістського дискурсу, який формують тексти, створені з урахуванням відповід­них сфер комунікативної діяльності соціуму, комунікативних ситуацій та динаміки екстралінгвальних чинників. Показано, що зміст тексту кодується засобами націо­нальної мови, спільним фондом знань автора і реципієнта, який постійно розширю­ється і змінюється.

Функцію впливу на масову свідомість суспільства сучасних ЗМК реалізують, зо­крема, оцінні мовні засоби, у самій природі яких закладено можливість моделювання не лише дійсності, а й потрібних для утвердження в соціумі ідеологічних принципів, що визначають спосіб суспільного мислення.

Публіцистичні тексти засвідчують функціонування логічної (раціональної) й емоційної (ірраціональної) оцінності. Логічну оцінність мотивують раціональні дум­ки, а емоційну — почуття суб’єкта до об’єкта (особи, предмета, явища, події тощо).

Позитивна або негативна змістова шкала оцінності журналістського дискурсу формується відповідно до визначених у суспільстві соціальних, національно-куль­турних, моральних цінностей.

Показовим для аксіології журналістського дискурсу є формування експресив­ного словника з соціально-оцінним забарвленням, що позначає явища, факти, події суспільно-політичного життя. Основою його творення є тематично різнорідна за­гальнолітературна лексика, яка внаслідок переносного вживання трансформується в однорідні експресивні позитивно- або негативнооцінні функціонально-стилістичні слова та вислови.

Негативна оцінність у публіцистичних текстах може набувати ознак мовної агре­сії — деструктивного використання експресивних мовних засобів з метою виражен­ня зневаги, неприязні, ворожості, погроз до адресата. ЇЇ одиницями є стилістично марковані мовні засоби (інвективи, грубі висловлення).

Зміна ціннісної парадигми на зламі ХХ – ХХІ ст. позначається на мовній свідо­мості українців, спричинює активізацію виразно національно маркованих одиниць, внутрішньомовні пошуки прийомів і засобів створення публіцистичного колориту, реалізацію потенційних можливостей мови.

Ключові слова: журналістський дискурс, публіцистичний текст, оцінність, позитивнооцінні засоби, негативнооцінні засоби.


 

Вкладення:
Скачати цей файл (mov_2021_2_4.pdf)mov_2021_2_4.pdf[ ]272 Кб148 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи