Коць Т. А. Комунікативно-прагматичні засади сучасного журналістського дискурсу в аспекті аксіології
DOI 10.33190/0027-2833-317-2021-2-004
Інститут української мови НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
https://orcid.org/0000-0003-4622-9559
У статті з’ясовано сталі і змінні комунікативно-прагматичні ознаки сучасного журналістського дискурсу, який формують тексти, створені з урахуванням відповідних сфер комунікативної діяльності соціуму, комунікативних ситуацій та динаміки екстралінгвальних чинників. Показано, що зміст тексту кодується засобами національної мови, спільним фондом знань автора і реципієнта, який постійно розширюється і змінюється.
Функцію впливу на масову свідомість суспільства сучасних ЗМК реалізують, зокрема, оцінні мовні засоби, у самій природі яких закладено можливість моделювання не лише дійсності, а й потрібних для утвердження в соціумі ідеологічних принципів, що визначають спосіб суспільного мислення.
Публіцистичні тексти засвідчують функціонування логічної (раціональної) й емоційної (ірраціональної) оцінності. Логічну оцінність мотивують раціональні думки, а емоційну — почуття суб’єкта до об’єкта (особи, предмета, явища, події тощо).
Позитивна або негативна змістова шкала оцінності журналістського дискурсу формується відповідно до визначених у суспільстві соціальних, національно-культурних, моральних цінностей.
Показовим для аксіології журналістського дискурсу є формування експресивного словника з соціально-оцінним забарвленням, що позначає явища, факти, події суспільно-політичного життя. Основою його творення є тематично різнорідна загальнолітературна лексика, яка внаслідок переносного вживання трансформується в однорідні експресивні позитивно- або негативнооцінні функціонально-стилістичні слова та вислови.
Негативна оцінність у публіцистичних текстах може набувати ознак мовної агресії — деструктивного використання експресивних мовних засобів з метою вираження зневаги, неприязні, ворожості, погроз до адресата. ЇЇ одиницями є стилістично марковані мовні засоби (інвективи, грубі висловлення).
Зміна ціннісної парадигми на зламі ХХ – ХХІ ст. позначається на мовній свідомості українців, спричинює активізацію виразно національно маркованих одиниць, внутрішньомовні пошуки прийомів і засобів створення публіцистичного колориту, реалізацію потенційних можливостей мови.
Ключові слова: журналістський дискурс, публіцистичний текст, оцінність, позитивнооцінні засоби, негативнооцінні засоби.


