Єрмоленко С. С. Епонімія і дискурсивно-функційний контекст

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте

DOI 10.33190/0027-2833-317-2021-2-002

Інститут ім. О. О. Потебні НАН України
м. Київ, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-1340-0444

 Методологічним питанням дослідження епонімії, розглянуто доцільність розширення авторської параметричної моделі опису й аналізу цього класу мовних одиниць шляхом додання до трьох її основних компонентів, пов’язаних відповідно з трьома частинами епонімічного дериваційного зв’язку, четвертого компонента, який стосується дискурсивно-функційного контексту. Автор доводить, що відношення між епонімом і мовним та позамовним когнітивно-комунікативним довкіллям, у якому епонім виникає і/чи функціонує, становить не випадкову і поверхову, а істотну і невід’ємну рису епонімії, яку через це слід ураховувати у поглиблених студіях цього явища. Відповідно вихідним дискурсивним параметром таких студій має бути відслідковування функціонування епонімів у різних дискурсивних різновидах, які відмінні за своїми когнітивними і комунікативно-функційними характеристиками, що у свою чергу дозволяє провести розрізнення дискурсивно маркованих і немаркованих епонімів. Подальшим кроком є з’ясування природи відношення між дискурсивним різновидом і співвідносним з ним епонімом, зокрема встановлення впливу дискурсу на семантичні й функційні, можливо, також і формальні властивості останнього. Важливо, щоб репрезентативна модель опису епонімії враховувала можливу ієрархію дискурсивних контекстів, тобто можливості функціонування епоніма у вторинному для нього дискурсивному середовищі. У цьому аспекті запроваджено концепцію між- і внутрішньомовних контактів дискурсивних різновидів (тобто мовно-культурних кодів) як інструмент для висвітлення дискурсивних транспозицій епонімів, а також випадків, коли твірне власне ім’я використовується для створення епоніма, призначеного для використання в іншому, ніж у нього, дискурсивно-функційному середовищі. Авторські положення проілюстровано матеріалом, узятим з української та інших мов, а в їхніх межах — з дискурсивних різновидів, пов’язаних з мовою науки, ідеології, фольклору, релігії, міфології, а також з традиційним (народним) і повсякденно-побутовим дискурсом.

Ключові слова: епонім, дискурсивно-функційний різновид, комунікативно- епістемічне спрямування, власне ім’я, апелятив.


 

Вкладення:
Скачати цей файл (mov_2021_2_2.pdf)mov_2021_2_2.pdf[ ]303 Кб104 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи