Коваль-Фучило І. М. Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України м. Київ, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0003-4048-9114

DOI 10.33190/0027-2833-315-2020-6-004


   У статті проаналізовано найменування локусів та персонажів у спогадах про примусове переселення із зон затоплення внаслідок побудови ГЕС. Це продовження студій переселенської лексики, що її використовують переселенці у своїх спогадах і яка репрезентує вербальний образ примусового переселення. Номінація у спогадах розкриває особливості бачення пережитої події її учасниками, класифікує набутий досвід.

У досліджуваних автобіографічних наративах найпоширенішими номінаціями місцевості є називання відповідних просторових об’єктів на затопленому і на ново­му місці поселення. У цій семантичній категорії номінації, як і в інших аналізованих категоріях, діє така закономірність: чим густіша номінативна сітка покриття тієї чи тієї території — тим більш освоєним є цей локус. У досліджуваних текстах упадає в око різна щільність просторової номінації цих двох контекстуально опозиційних локусів. Так, промовистою ознакою є наявність численних мікротопонімів у розпо­відях про втрачену територію і майже цілковита відсутність таких номінацій в описі нового місця поселення. Описи цього місця лаконічні, скупі, з відчутним протистав­ленням на користь утраченого місця.

У спогадах людей, які особисто пережили усі етапи переселення, розстановка персонажів найчастіше відбувається через протиставлення ‛ми — виконавці пере­селення’ (у спогадах про підготовку і власне переселення) і через опозицію ‛ми — сусіди’ (у спогадах про адаптацію на новому місці). Типовим місцем спогадів є презентація громади переселеного села як дружного і згуртованого. Автономінація безпосередніх учасників примусового виселення найчастіше утворюється від дієс­лівної твірної основи переселяти: переселенці, переселенські люди, переселені. На протилежному полюсі контекстуальної семантичної опозиції ‛переселенці — вико­навці переселення’ перебуває багато персонажів, які є безпосередніми виконавцями.

Фольклоризованими є постаті людей, найчастіше це дід і баба, які до останньої хвилини відмовлялися переселятися. Сьогодні в цих образах прочитується народ­ний спротив вимушеній міграції.

Ключові слова: номінація, мовна картина світу

 

Вкладення:
Скачати цей файл (mov_2020_4.pdf)mov_2020_4.pdf[ ]182 Кб104 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи