Бацевич Ф. С. Лінгвонаративні аспекти ідентифікації оповідних інстанцій у художньому тексті

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте
DOI 10.33190/0027-2833-310-2020-1-004
Ф. С. БАЦЕВИЧ
Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, Україна.
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-002-6141-8318
У статті розглядаються проблеми лінгвістичної наратології, пов’язані з іден­тифікацією осіб оповідачів у низці художніх текстів, зокрема повістях В. Набокова «Соглядатай» і М. Хвильового «Санаторійна зона», а також оповіданні І. Франка «Микитичів дуб». Виявляються причини складності ідентифікації нараторів цих творів і найважливіші комунікативно-мовні засоби кваліфікації їхніх оповідних ін­станцій як таких, що «ковзають» між дієгезисом і недієгезисом зі змінами точок зору, фокусу емпатії і часу представлення текстової історії. Зокрема, у першому з названих творів наявна проблема дієгезису / недієгезису оповідача у текстовій істо­рії; у другому — складна для ідентифікації міра виявленості та надійності наратора; в оповіданні І.Франка — так звана розщепленість оповідача, яка ускладнює іденти­фікацію особи наратора. Спостереження над цими творами дозволили доповнити існуючі класифікації нараторів рубрикою «хиткий у дієгезисі / недієгезисі»; рубрику «надійний / ненадійний наратор» — позицією «цілісний / розчленований наратор». Лінгвальними виявами таких типів нараторів можуть бути засоби персонального дейксису, уживання категорії часу, зміна модусно-модальних чинників оповіді та деякі інші. У випадках складності ідентифікації наратора, викликаної «розмитістю» його особи стосовно міри виявлення в тексті, «сигналами» наявності справжнього оповідача можуть стати його «метакоментарі», деякі сюжетні прийоми, наприклад звернення до минулих подій, про які прямо не йдеться в творі, і т. ін. Крім цього, ти­пологічно виправданою може видаватися рубрика «психологічний стан наратора», в якій можуть бути враховані аспекти: «наратор у нормальному стані» / «наратор у зміненому стані свідомості», оскільки, як відомо, деякі художні твори світової лі­тератури були створені авторами, що перебували в змінених станах свідомості. У статті окреслюються перспективи лінгвонаратологічних досліджень художніх тек­стів в аспекті виявлення в них специфічних комунікативних смислів естетичного характеру.
 
Ключові слова: наратологія, лінгвонаратологія, наратор, дієгетичний нара­тор, недієгетичний наратор, розподілений наратор, фокус емпатії.
Вкладення:
Скачати цей файл (mov_2020_4.pdf)mov_2020_4.pdf[ ]228 Кб20 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи

Log in or Sign up