Тетяна Радзієвська. Мова та її майбутнє [Рец. на: Селігей П. Українська мова у 2222 році : вступ до лінгвофутурології : монографія. Київ : Академперіодика, 2023. 452 с.]
Рецензії
https://doi.org/10.33190/0027-2833-338-2024-5-005
МОВА ТА ЇЇ МАЙБУТНЄ
[Рец. на: Селігей П. Українська мова у 2222 році : вступ до лінгвофутурології : монографія. Київ : Академперіодика, 2023. 452 с.]
Монографія Пилипа Селігея «Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології», як випливає з назви, присвячена розбудові нового для нашої мовознавчої науки напряму, пов’язаного з поняттям майбутнього. Її вирізняє масштаб постановки питання і завдання максимально повно висвітлити ті аспекти футурологічної проблематики, які можуть бути корисними та доречними при дослідженні мови. Тема майбутнього в розвитку окремої мови і мов світу загалом набула актуальності в останні десятиліття на тлі загальних змін у світі, які прийнято називати глобалізаційними. Фокусування на футурологічних сценаріях, на темі майбутнього стало реакцією на високу ентропійність соціального буття, з одного боку, а з другого — на пришвидшений характер соціальних, культурних, кліматичних, географічних процесів у глобалізованому середовищі. Ці явища істотно вплинули на стан мовного універсуму: постійним предметом наукового діалогу в межах мовознавчого дискурсу стали зрушення, що спостерігаються та документуються в лексиці, синтаксисі, фразеології, семантиці та прагматиці окремих мов, а також у різноманітних аспектах функціонування мови в соціумі. При цьому сфера міжмовної взаємодії, у межах якої традиційно вивчалися окремі мовні контакти, лексичні запозичення, гібридні мови, зазнала кардинальних змін, перетворившись на потужний напрям, у якому об’єктом аналізу стали глобальні зрушення у статусах та функціонуванні мов світу та масштабні процеси, зумовлені так званими культурними трансферами.
У цьому контексті закономірно виникає потреба розроблення наукових засад для прогнозування мовних змін та прогнозування мовного розвитку. Автор у цьому питанні займає чітку позицію та доводить тезу про те, що мовне прогнозування має зайняти своє місце в межах предметного поля лінгвістики й стати її повноправним складником.
 rez_2024_4_1.pdf | [ ] | 200 kB | 305 Downloads |
