Олександр ВАСЮКОВ. У затінку двох культур: мова і ідентичність сучасної Силезії
Рецензії
https://doi.org/10.33190/0027-2833-331-2023-4-006
Рец. на: Hentschel G., Tambor J., Fekete I. Das Schlesische und seine Sprecher: Etablierung in der Gesellschaft, Attitüden, Vitalität der Germanismen / Śląski lekt i jego użytkownicy: Rozpowszechnienie, postawy społeczne wobec śląszczyzny, żywotność germanizmów w lekcie śląskim. Berlin: Peter Lang,
2022. 344 S.
Запропонована до розгляду книжка «Силезька та її носії: поширеність, суспільні оцінки і вітальність германізмів» є результатом масштабного соціолінгвістичного проєкту, присвяченого сучасним мовним процесам у Верхній Силезії, історико-культурному регіоні на південному заході Польщі. Її автори — колектив відомих лінгвістів, які, серед іншого, спеціалізуються на функціонуванні міноритарних мов: Ґерд Гентшель з Ольденбурзького університету ім. Карла фон Оссецького, Йоланта Табор з Катовицького університету та Іштван Фекете з Вищої школи медіа та комунікацій у Кельні. Раніше автори вже репрезентували частину своїх спостережень у наукових статтях [див., напр.: Hentschel, Fekete, Tambor 2019], нарешті, ми маємо змогу ознайомитися з повними результатами цього дослідження.
Сучасна Силезія — один з найцікавіших регіонів Центральної Європи з огляду на мовні та етнонаціональні процеси. Історично вона була постійним об’єктом конкуренції одразу кількох національних проєктів: польського, німецького та чеського. Сучасні державні кордони тут усталилися лише після Другої світової війни, коли більша частина регіону увійшла до складу Польщі. Однак гетерогенна ідентичність місцевого прикордонного населення досі помітно вирізняє силезців у сучасному польському суспільстві. Так, під час перепису населення 2011 р. майже 847 тис. осіб тут визнали себе силезцями за національністю, а 509 тис. вказали силезьку рідною мовою [Struktura narodowo-etniczna 2015: 70], що робить її найбільшим міноритарним ідіомом сучасної Польщі. Потенційному читачеві варто наголосити на дискусійному соціальному статусі силезької. Формально вона функціонує як регіональна відміна польської мови і в такому статусі традиційно описується польською діалектологією. Однак у сучасній Силезії на хвилі етнічного руху, який розвивається в посткомуністичну епоху, досить популярні погляди на самостійний мовний статус місцевого ідіому і висока підтримка його визнання як окремої регіональної мови в Польщі, що дозволило б упровадити силезьку у сферу управління та освіти.


