Тетяна ЧЕРНИШ. Президентський дискурс очима мовознавця
Рецензії
https://doi.org/10.33190/0027-2833-331-2023-4-005
Рец. на:Євланова О. О. Політичний дискурс Вацлава Гавела та Вацлава Клауса: засоби та прийоми мовного впливу.
Київ : Видавн. Дім Дмитра Бураго,2022. 184 с.
Політичний дискурс як різновид суспільного дискурсу є одним зі складників практик сучасного демократичного громадянського соціуму і притаманної йому культури. Через це лінгвістичне дослідження цього дискурсивного різновиду має значення, що виходить за межі мовознавства і взагалі науки як такої, оскільки воно робить важливий внесок у формування філологічної свідомості сучасного суспіль-ства, в усвідомлення його представниками того, як риси й властивості політичного мовлення впливають на притаманні цьому суспільству уявлення й орієнтації.
Темою монографії О. О. Євланової є прагматично зорієнтовані риси двох про-відних представників сучасного чеського політикуму, Вацлава Гавела (президент Чехословаччини у 1982−1992 рр., президент Чехії у 1993−2003 рр.) та Вацлава Кла-уса (президент Чехії у 2003−2013 рр.). Перший з них відомий також і як письмен-ник-драматург. Працюючи в цьому жанрі, він отримав досвід побудови дискурсу, зокрема усного, зверненого до масової аудиторії. Уявлення про те, яку роль у тако-му дискурсі відіграє чинник адресата, годі переоцінити, адже саме усне слово по-літиків знаходить через посередництво електронних ЗМІ найбільшу аудиторію. Ця обставина є тим більше значущою, що, як зазначає авторка, Гавел, а також і Клаус самостійно писали свої тексти, так що в такому разі моделювання комунікативної ситуації політичного дискурсу не вимагало введення до її структури спічрайтерів.
Характеризуючи фактологічну базу дослідження О. Євланової, слід наголоси-ти, що хронологічно вона охоплює весь час каденцій обох президентів, тобто є вичерпною в аспекті обсягу релевантного мовного матеріалу
 rez_2023_4_1.pdf | [ ] | 143 kB | 243 Downloads |
