Лесюк М. Радевич-Винницький Я. Історія української мови: іноетнічні персоналіїLesiuk M. Radevych-Vynnytskyi Y. Ukrainian language history: personalities with non-Ukrainian ethnic background
DOI 10.33190/0027-2833-319-2021-4-007
Радевич-Винницький Я.
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ІНОЕТНІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ
Львів : Апріорі, 2020. 260 с.
У 2020 році побачила світ цікава в науковому та інформативному плані книжка «Історія української мови: іноетнічні персоналії» знаного в Україні мовознавця, пристрасного захисника української мови Ярослава Радевича-Винницького.
Я. Радевич-Винницький відомий такими працями, як «Мова і нація» (у співавторстві з В. Іванишиним (1994), «Україна: від мови до нації» (1997), «Етикет і культура спілкування» (2001), «Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання» (2011), «Лінгвоцид як форма геноциду» (2011), «Мовна складова національного буття: Студії з української лінгвонаціології» (2013), «Неукраїнці, яким вдячна Україна» (2015) та багато інших.
Книжка «Історія української мови: іноетнічні персоналії» присвячена відомим у Європі та в світі мовознавцям, ученим, які не мали українського походження, але в більшості були українцями за духом, переконаннями. У часи гноблення, приниження й заборон української мови вони підтримували її, захищали, аргументовано, професійно й гостро доводили її самобутність і самодостатність усупереч квазінауковим навіюванням, інсинуаціям та звинуваченням. Це були, як пише автор книжки, «шляхетні особистості з росіян, південних і західних слов’ян, німців, євреїв, скандинавів та ін., які в ім’я правди, справедливості, наукової об’єктивності, загальнолюдських цінностей, проукраїнських симпатій тощо вважали за свій обов’язок підтримувати українців у їхньому бажанні та зусиллях жити повноцінним національно-мовним життям» (с. 11).