Снитко О. Ажнюк Б. Мовна політика: Україна і світ
DOI 10.33190/0027-2833-319-2021-4-005
Ажнюк Б.
МОВНА ПОЛІТИКА: УКРАЇНА І СВІТ
Київ: Видавн. дім Дмитра Бураго, 2021. 420 с.
Важлива й актуальна для суспільства проблема взаємозв’язків мови та національної ідентичності потребує всебічного й неупередженого аналізу з позицій сучасної науки з урахуванням вибудови нової моделі державного управління. Ось чому вихід друком монографії Богдана Ажнюка «Мовна політика: Україна і світ» став подією, яка привернула увагу соціуму. У фокусі аналізу, як зазначає сам автор, — «традиційні та новітні концепти мовної політики й мовного планування, екології мови» (с. 2), питання двомовності й багатомовності, тобто саме ті питання, відповіді на які вкрай потрібні для суспільства.
Уже в першому реченні читач знаходить об’єктивацію найважливішої думки автора: «Для українців, що тривалий час перебували під владою кількох імперій, мова й далі залишається опорним пунктом української ідентичності, запорукою виживання українського етносу як колективної індивідуальності і збереження його національного обличчя» (с. 5). Усвідомлення цієї думки, власне, і скеровує читача в розумінні основної стратегії мовної політики в сучасній Україні.
З метою дуже чіткої експлікації своєї концепції Б. Ажнюк розпочинає аналіз найважливіших питань сучасної соціолінгвістики з окреслення обсягу ключових понять, які своєрідно віддзеркалюють різні за своїм змістом соціально-політичні стратегії. Мовна політика, мовне планування та його рівні й фази — це не тільки суто мовознавчі поняття, їхній зміст має бути зрозумілим як фахівцям-мовознавцям, так і законодавцям, політикам, представникам сфери державного управління, усім свідомим громадянам України. Ось чому важливо окреслити обсяг понять і значення термінів, якими користуються в наукових і політичних колах.