Мойсієнко А. Мовчун Л. В. Українська рима в системі мови і в мовній практиці
DOI 10.33190/0027-2833-316-2021-1-006
Мовчун Л. В. УКРАЇНСЬКА РИМА В СИСТЕМІ МОВИ І В МОВНІЙ ПРАКТИЦІ
Київ : Інститут української мови НАН України, 2020. 472 с.
Монографія Л. В. Мовчун помітно вирізняється на тлі наукових видань про риму виразно лінгвістичним контекстом трактування цього феномену й комплексним підходом до його вивчення. Структура монографічного дослідження відповідає логіці обґрунтування запропонованої теорії рими. У першому розділі «Поняття рими в науковій і поетичній картинах світу» авторка аналізує напрацювання з теорії рими в діахронії, досліджує історію лексеми рима, її графічні та граматичні форми, дериваційний потенціал, а також розвиток значень у трьох аспектах:
загальномовному, термінологічному і художньому. Встановлено найдавнішу писемну фіксацію слова в написанні рымы, засвідчену пам’ятками Львівського Ставропігійського братства 1586 р., тобто на 36 років раніше від зазначеної в «Історії української мови. Лексика і фразеологія» (Київ, 1983). Дослідниця зауважує, що «упродовж ХХ ст. відбувалось активне поповнення гнізда дериватів лексеми рима. Бум термінотворення спостерігався в 60-х рр. ХХ ст. у зв’язку з розбудовою української римології; на поч. ХХІ ст. з початком нового етапу лінгвістичного зацікавлення римою пожвавився процес термінотворення».
 rez_2021_2.pdf | [ ] | 269 Кб | 259 Завантаження |
